Лисянский Юрий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

- Лисянский Юрий [Справочник-дайджест] 25 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Николай Михайлович Сухомозский

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

людей.

…На початку дев’ятнадцятого сторіччя дві людини відродили справу. То були Крузенштерн і

Лисянський. Їх підтримав Саричев (Гаврило Андрійович С., адмірал, гідрограф – авт.), підтримав

тодішній морський міністр, освічений адмірал Мордвинов і Російсько-американська компанія.

Офіційно ця купецька компанія народилася 1799 року. Поте ще в 60-80-х роках вісімнадцятого

сторіччя російські добувачі хутра і морського звіра почали з’являтися на берегах Північної

Америки і ближніх островах… Поселення «відвідувачів» виникали швидко: Росія переступила

Тихий океан.

…У 1803 р. компанія субсидувала перший навколосвітній похід, і Крузенштерн з Лисянським

відкрили епоху далеких плавань. …Сприймали навколосвітні подорожі не тільки і не стільки як

комерційні починання. Вони бачили в них засіб розширити військово-морські, географічні

пізнання, вважали чудовою професіональною школою.

Капітани-»навколосвітники» здійснювали переходи двома маршрутами. Один з них (за прикладом

Крузенштерна і Лисянського) йшли в західному напрямку… Балтійським і Північним морями в

Атлантику, перетинали її, огинали мис Горн і тримали курс на північ до володінь Російсько-

американської компанії. Зворотний шлях пролягав в австрало-азіатські моря, Індійському океані,

повз мис Доброї Надії і знову Атлантикою.


ЗАГУБИЛИ ОДИН ОДНОГО, з нарису В. Лисенко «Український Магеллан»

У 1786 р., з початком війни зі Швецією, відбувся достроковий випуск гардемаринів. Юрій

Лисянський, другим за списком скінчивши курс, ледве не у віці 13 років був призначений на 32-

гарматний фрегат «Подражислав». Водночас з товаришем по навчанню, німцем за походженням

Адамом Крузенштерном, отримав бойове хрещення у морській битві при острові Готланд та ще

кількох боях. У 16 років Юрій одержав звання мічмана, а у 20 – лейтенанта, і у числі 16 кращих

офіцерів був направлений для проходження морської практики до англійського флоту. Приймав

участь у боях проти революційної Франції, де відзначився і був контужений. Воював з піратами у

водах Північної Америки, подорожував по США, спілкувався з президентом Джорджем

Вашингтоном, побував у Вест-Індії, супроводжував англійські каравани біля берегів Південної

Африки та Індії, де відвідав Мадрас і Бомбей. Збирався у подорож до Австралії, та у 1797 р. був

відкликаний до Росії, де одержав чин капітан-лейтенанта і командування фрегатом.

…Морське міністерство відрядило Лисянського до Англії для закупівлі кораблів, придатних у

далеке плавання. За два шлюпи, «Леандер» і «Темза», було заплачено 17 тис. ф. ст., і ще 5 тис. за

ремонт. Пізніше виявилось, що їх якість полишала бажати кращого, і у перші ж місяці вони знов

потребували серйозного ремонту. Відтак, згодом подібні кораблі вже будувались у Росії.

Порушивши усталену на той час практику, капітани комплектували команди добровольцями,

забезпечивши тривалу, важку й складну подорож колективом однодумців. Немало учасників

експедиції вписали золоті рядки до історії мореплавства.

…26 липня 1803 р. з Кронштадта у незвідану путь вирушили два шлюпи, вже з новими,

російськими йменнями: «Надія» під командуванням Крузенштерна (три щогли, 16 гармат,

водотоннажність 450 т, екіпаж 75 чол.), та «Нева», якою командував Лисянський (370 т, екіпаж

52 чол.). Від самого початку регулярно велись метеорологічні, гідрографічні спостереження, збір

та систематизація різноманітних географічних відомостей.

Через 10 днів прибули до Копенгагена, потім пройшли Ла-Манш, Азорські острови. Плавання до

Бразилії тривало майже два місяці. Мучила спека; штиль змінювався бурями, які, за висловом

Крузенштерна, міг змалювати би хіба що поет. 14 листопада кораблі під андріївським стягом

вперше перетнули екватор. Місячну затримку на бразильському острові Святої Катерини

спричинила необхідність заміни щогл «Неви», які дали тріщини: для цього довелось знайти у лісі,

спиляти і обтесати підходящі дерева.

Нарешті 24 січня 1804 р. лягли на курс до мису Горн. 14 лютого у холодних водах поблизу

Вогненної Землі розбушувався шторм, який тривав три доби. Хорошим десятивузловим ходом, 20

лютого вийшли у Тихий океан, проте вже наступного дня кораблі загубили один одного у тумані.

Згідно плану, 3 квітня «Нева» прийшла на острів Паски, відомий, зокрема, таємничими ідолами

висотою до 12 м, витесаними з вулканічної пемзи. В тривожному очікуванні супутників,

Лисянський склав опис дивовижного острова і