Кохановский Петр [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

КОХАНІВСЬКИЙ Петро

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Проповідник, перекладач. В чернецтві – Симон.

З якої родини – не відомо.

Народився в другій половині XVIII ст.

Точні дата народження і смерті не відомі.

Закінчив Києво-Могилянську академію (1710).

Був ієромонахом київського Михайлівського монастиря, викладачем в Києво-Могилянській

академії (1710-1711), помічником у Ф. Прокоповича (1719-1721), проповідником петербурзького

Троїцького собору (1721), одного з петербурзьких храмів (1722).

Як літератор дебютував перекладом «Напучування та приклади політичні» Ю. Ліпсія (1712).

Потім настала черга книги «Про закони єства та народів» С. Пуффендорфія (1718).

Збереглася проповідь К. «Слово в день Благовіщення» (1720), якою він нещадно полемізував з

«невігласами». Свого часу М. Родишевський навіть обізвав нашого земляка єретиком.

Пережив у своєму житті К. і певні розчарування. Працюючи у Ф. Прокоповича він з якоїсь

причини з ним дуже посварився і пішов геть з його дому, де жив. Той образи не забув та подав

скаргу до Святійшого Синоду (1722). К., не довго роздумуючи, заарештували і після недовгого

слідства відправили в Київ без права повернення до Білокам’яної.

Серед друзів та близьких знайомих К. – Ф. Прокопович, Д. Голіцин, Ф. Яновський, Ф. Кролик, Л.

Горка, Є. Тихорський та ін.

***

ЗНАТИ ІСТОРІЮ

, з життєвого кредо П. Кохановського

Знання різних давно минулих справ якусь особливу утіху приносить.

СЛУЖИВ ІСТИНІ, з передмови П. Кохановського до перекладу «Напучування...» Ю. Ліпсія

Умовляння і приклади політичні про різні речі, від різних істориків грецьких і латинських Юстом

Ліпсієм докупи латиною зібрані, спробував російською мовою написати, заради спільної користі

тих, хто не володіє мовою латинською.

...Щоб хтось не дивувався, що не слово в слово перекладені...

...Пишучи ці умовляння і приклади, не скрізь зважав на латинські слова Юста Ліпсія, проте

обов’язково зважав на єдину силу історії, щоб вона російською мовою була істинною, ясною і

всякому зрозумілою.

...Латиною (Ліпсій – авт.) написав стисло, та темно і дуже завуальовано ...заради ж пояснення

розуму історії мав тую ж саму річ... докладними словами писати і певні потрібні околиці

зображати.

...Деякі історії написав (Ліпсій – авт.) розлого, та темно, а мені надумалося краще їх скоротити, роз’яснити. І деякі, які здаються не дуже потрібними, судилося мені заради блага, з прикладів

вилучити, а на місце їх інші потрібні ...матерії від Тита Лівія поставити.

Аби знав доброзичливий читач, що я, перекладаючи, не поневолив себе згаданого автора стилем, а

єдино служив істині...

СВІТ СПОВНЕНИЙ ЗАБОБОНІВ, з проповіді П. Кохановського в день Благовіщення 1720 р.

Бабиними байками і мужицькими забобонами весь світ наповнився: вже не лише священиці та

інші книжкові люди, а й безграмотні мужики і ледачі сільські баби всю ту диявольську богослов’ю

напам’ять уміють – яка п’ятниця святійша і яка сильна, яка позбавляє від вогню, яка від води, яка

від вічної муки. А молитву «Отче наш» хіба сотий чи тисячний мужик знає! На скількох

проскурах обідню служити – всі про те сваряться, а що є причащання тіла і крові Христової, того і

не згадуй.

Казки ледачі, бабині пісні і довгі сороміцькі пісні навіть малі діти напам’ять знають. А десять

заповідей Божих й старі мужики того не знають.

ІМПЕРАТОР НАКАЗАВ ПРИБУТИ ДО ПЕТЕРБУРГУ, з листа І. Мусіна-Пушкіна до Сенату в

кінці 1718 р.

...Цар Петро І наказав іменним своїм великого володаря наказом прибути до Санкт-Петербургу з

Києва Михайлівського монастиря ігуменові Варламові Лінницькому й ченцям: Симонові-Петрові

Кохановському, Михайлові Загурському, а разом з ними третього, вибравши з учбової Київської

колегії, до навчання придатного...

ПРИКЛАД ПРОПЕТРОВСЬКОЇ ПОЛЕМІКИ, з статті «Історія проповідування на Русі» на

lib.eparhia-saratov.ru

З інших проповідників часів Петра I можна згадати єпископів Симона Кохановського і Гаврила

Бужинського. Обидва вони цілком слідували напряму, вказаному Феофаном Прокоповичем.

Слово в день Благовіщення, виголошене Симоном Кохановським (1720) є яскравим прикладом

пропетровської полеміки. Воно засуджує святенництво, лицемірство і зовнішнє благочестя