Козельский Федор [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

КОЗЕЛЬСЬКИЙ Федір Якович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Поет.

З козацької родини. Батько, Козельський Я., – полковий полтавський есаул; дядько, Козельський

Я., – письменник.

Народився в 1734 р.

Помер після 1799 р. Точні місце і дата – не встановлені.

Навчався в Києво-Могилянській академії (1751-1755), гімназії Петербурзького академічного

університету (1755-1758).

Служив в армії, працював протоколістом Сенату (1769-1772), чиновником Колегії іноземних справ

(1774-1799).

Друкувався в журналах «Співрозмовник», «Санкт-Петербурзький вісник», «Зібрання новин»,

«Трутень», «Санкт-Петербурзькі вчені вісті».

Як літератор дебютував поемою «Незлобиве життя» (1769).

Потім настала черга трагедії «Пантея», збірника «Елегії та Лист», од «На взяття Хотина» та «На

зброю на землі і на морі» (усі – 1770), «Листа у віршах його високографській ясновельможності

високопревосходительному панові генерал-фельдмаршалові і різних орденів кавалерові Петру

Олександровичу Румянцеву від Федора Козельського» (1774).

К. – автор збірника «Денна записка Федора Козельського» (1772), в який увійшли байка «Павук», низка епіграм, переклад ідилії «Джерело» А. Дезульєра.

Перу письменника належить серія «Роздуми»: «Про непостійність людську», «Про простоту»,

«Про чесність», «Про дружбу» «Про милосердя» «Про ніжність» «Про любов до Вітчизни». К.

також написав сатиричні «Листи» – «Про провину», «До Алтинова», «Про моду».

Видав наш земляк збірник «Твори» (1778), куди, крім раніше опублікованого, ввійшли нові

доробки трагедія «Велесана», «Роздуми про заздрість» та переклади псалмів.

Весь вік К. провів у фінансовій скруті, про що не раз згадував у власних творах. Дійсно, наприклад, «Незлобиве життя» він змушений був видавати окремими частинами, а тираж «Творів»

так і не зміг викупити з друкарні.

На Московському аукціоні «Гелос» за трагедію нашого земляка «Пантея» 1769 р. видання просили

$2400 (2007).

Серед друзів та близьких знайомих К. – О. Лобисевич, Я. Козельський, П. Румянцев, В. Дивович, Н. Панін, Р. Воронцов та ін.

***

ШУКАТИ СВІТЛО

, з життєвого кредо Ф. Козельського

Даремно шукати світло серед темної ночі.

ТАМ – КРАСНОМОВСТВО І РОЗПУСТА, з оди Ф. Козельського «На взяття Хотина»

Афины рвали так союз,

Спокойство мира отвергая

И от смиренных Сиракуз

Презорно око отвращая.

Витийства движет там разврат,

Буян возжег Алцибиад.

НЕ ВІДСТАВАВ, з розвідки А. Зоріна «Російська ода кінця 1760-х – початку 1770-х років, Вольтер і «грецький проект» Катерини II»

Люта ворожнеча між Петровим і Майковим, який приблизно в цей час назвав в «Єлисеї» свого

літературного опонента «плюгавцем», примушує з особливою увагою поставитися до сходжень

між ними. Німфи, які в майковській оді, «ходячи між кущами, про перемоги руські співають», і

Парнас, який «на допомогу росів закликає», зовсім не відчуваються автором як риторичні фігури, хоч якось співвіднесені з одичною практикою Петрова.

Мабуть, Петров висловив зрушення, що намічалися, дещо раніше і могутніше за інших. Проте в

одах на перемогу, отриману Олексієм Орловим в липні 1770 року в Чесменській бухті, вісті про

яку дісталися Петербурга тільки 13 вересня, розповсюдження цих мотивів набуває епідемічного

характеру. Вони виникають і в оді Майкова, що вже цитувалася, і у Домашнєва, і у Козельського, і

у Хераскова, тобто у поетів, котрі рік-півтора тому протиставляли подвиги російських героїв

нечуваним переказам старовини.

МИСТЕЦТВО ПЕРЕРОБКИ ТОПОСІВ, з розвідки А. Любжина «Російські читачі Проперція:

Ф. Я. Козельський»

Проперцій ніколи не належав до найбільш читаних і популярних в Росії авторів. У покажчику

Свіясова йому відведено 61 пункт (у Горація – 889). Проте ж в цьому випадку, мабуть, як нід, кількість компенсується якістю. Серед його прихильників – Феофан Прокопович, М. Муравйов, О.

Єрмолов. Але найбільша рідкість – ремінісценції з творчості латинського елегіка в російській

поезії; поки в імператорський період нам відома лише одна фігура, в чиїх віршах вдалося виявити

цитати – письменник Федір Якович Козельський, член масонської ложі «Уранія». Ці цитати

надзвичайно нечисленні (хоча вплив Проперція, як уявляється, позначається не лише в них); і все-

таки вони є.

...У вірші «Роздум про любов