Галченков Федор [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

ГАЛЧЕНКОВ Федір Андрійович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Видавець, перекладач. Першим на теренах Російської імперії видрукував твори Вольтера Гете і

Оссіана.

З дворянської родини.

Народився в 1757 (1758?) р.

Помер в кінці 1780-х рр.

Навчався в Академічній гімназії (з 1771), Академічному університеті (з 1779).

Служив півчим при дворі, перекладачем в Перекладацькій експедиції російської Академії наук, Колегії іноземних справ.

Переклав «Страждання юного Вертера» І. В. Гете (1780), проте прихильності читачів не отримав.

Успішніше перекладав наукові тексти з французької, німецької та латинської мов.

Заснував власну вільну друкарню (1782).

Помер молодим, залишивши вдові і двом синам гарні кошти на життя.

Серед друзів та близьких знайомих Г. – П. Богданович, В. Баранщиков, С. Домашнєв, І.

Рахманінов, Є. Вільковський, княгиня Голіцина, Ф. Брунков, І. Виноградов та ін.

***

ЗА ВАШІ ГРОШІ

, з видавничого кредо Ф. Галченкова

Будь-яка забагака за ваші гроші.

АНТИРЕЛІГІЙНА ЗБІРКА, з розвідки І. Баренбаума «Книжный Петербург»

1784 р. з друкарні Ф. А. Галченкова в Петербурзі виходить ...збірка «Алегоричні, філософські і

критичні твори п. Вольтера». Збірка відверто антирелігійна, підібрана із статей, що батожать

церкву, марновірство, фанатизм.

Книга припала до смаку читачам.

ВИДРУКУВАВ ВОЛЬТЕРА , з розвідки «Книга в Росії в другій половині XVIII ст.» на

media.utmn.ru

Після указу 1783 р. з появою друкарень в різних містах підвищилася питома вага провінційних

видань в книжковій продукції Росії. Найцікавіша діяльність друкарні відомого вольтер’янця,

сподвижника Новикова, поміщика І. Г. Рахманінова. «Моїй вітчизні працями моїми, за

можливістю, доставляти корисні книги» – так визначав свою мету сам Рахманінов.

У 80-і рр. він починає випускати твори Вольтера. Перші два томи друкувалися в друкарні Є. К.

Вільковського і Ф. А. Галченкова, третій том, – у власній друкарні Рахманінова, яку він придбав в

1788 р.

ДАВ РОСІЯНАМ УЯВЛЕННЯ ПРО ОССІАНА, з книги Д. Макферсона «Старовинна

європейська література»

Перші уривки з Оссіана і саме ім’я шотландського барда потрапили в російський друк у перекладі

роману Гете «Die Leiden des jungen Werthers», опублікованому анонімно під заголовком

«Пристрасті молодого Вертера» в 1781 р. (переклав з німецької Ф. Галченков).

Тут, в одному з листів Вертера, російські читачі зустріли його захоплений відгук на поезію

Оссіана, відгук, в якому Гете зумів передати і образну систему, і емоційно-етичний пафос

оссіанізму.

І яким би не був недовершеним переклад Ф. Галченкова, читачі могли з нього скласти деяке

уявлення про оссіанівську поезію. Щоправда, дійшовши до «Пісень в Сельмі», включених до

роману майже повністю, російський перекладач урізав їх до однієї сторінки, залишивши лише

кінець розповіді Арміна. Таке скорочення викликало докір рецензента «Санктпетербургського

вісника» (ймовірно, ним був сам видавець журналу Г. Л. Брайко), який відзначив: «Місця з

Оссіана, мабуть, з міркувань їх трудності п. перекладач залишив неперекладними».

...Докір цей знаменний: він показує, що на початку 1780-х років в Росії вже існувало певне коло

читачів (хоча, звичайно, ще вузьке), які цікавилися Оссіаном і знайомилися з ним, якщо не

безпосередньо, то через «Вертера» або за допомогою інших французьких і німецьких перекладів.

З ПОЗИЦІЙ СЕНТИМЕНТАЛІЗМУ, з статті Л. Геніна «Гьоте в російській критиці»

Російський сентименталізм орієнтується в першу чергу на ранню творчість Гете, в якому

русоїстичні тенденції виражені особливо виразно і яскраво. Надзвичайним успіхом користувався

«Вертер». Переклад роману, виконаний Ф. Галченковим, видавався двічі, в 1781 і 1794 рр. У 1796

р. вийшов в світ новий переклад І. Виноградова, повторно виданий 1816 року.

Роман Гете укріплював позиції російських сентименталістів, котрі прагнули затвердити в

літературі ідею природності, проголошували вищі права людського серця. Слід, проте, відзначити,

що сприйняття «Вертера» в творчості письменників того часу виражалося переважно в засвоєнні

його елегійних мотивів, загального меланхолійного тону. Бунтівний індивідуалізм гетівського

героя дворянський сентименталізм не приймав.

Загальне захоплення «Вертером»