Перемежко Петр [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

ПЕРЕМЕЖКО Петро Іванович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Гістолог, цитолог. Відкривач каріокінезу (мітозу) – непрямого поділу тваринних клітин (1887).

З дворянської родини.

Народився 12 (24) липня 1833 р. в с. Риботині Кролевецького повіту Чернігівської губернії

Російської імперії (нині – Коропський район Чернігівської області України).

Помер 27 грудня 1893 р. (8 січня 1894 р.) в м. Києві Російської імперії (нині – столиця

України). Похований на Байковому цвинтарі. Надгробок не зберігся: на цій ділянці поховані

І. Алексєєнко та І.Комаров (1967; 1969).

Навчався в Кролевецькому повітовому училищі (1845-1848), закінчив Новгород-Сіверську

гімназію (1848-1854), медичний факультет Київського університету св. Володимира (1854-1859); стажувався в Бонні, Цюріху, Відні (1865-1868).

Працював міським лікарем м. Лаїшев Казанської губернії (1859), ординатором Казанської лікарні

Приказу громадської опіки (1859-1861), лікарем пересильного каземату Казанської фортеці (1861-1863), дослідником фізіологічної лабораторії Казанського університету (1863-1865), викладачем

Київського університету св. Володимира (1868-1891).

Дійсний статський радник.

Голова Товариства київських лікарів (1882-1883).

Фундатор кафедри гістології, ембріології та порівняльної анатомії Київського університету св.

Володимира.

Сконструював мікротом, набагато кращий за закордонний.

Спеціалізувався з проблем з регенерації посмугованих м’язів, будови та вікових змін щитовидної

залози й гіпофіза, розвитку будови селезінки, утворення зародкових листків у курячому яйці.

Описав нервові утворення, згодом названі І. М. Сєчєновим пропріоцепторами. Висловив думку

про еволюційний розвиток складного ділення.

Брав участь в підготовці першого підручника з мікроскопічної анатомії на теренах

Російської імперії.

Друкувався в журналах «Сучасна медицина», «Учені записки Казанського університету»,

«Медичний вісник», «Архів».

Як вчений дебютував дисертацією «Про розвиток поперексмугових м’язових волокон з м’язових

ядер (у жаб)» (1863).

Потім настала черга наступних доробків: «Про поділ тваринних клітин» (1878), «Дослідження з

будови щитовидної залози» (1886), «Підстави до вивчення мікроскопічної анатомії людини і

тварин» (1887).

Брав участь у створенні підручника з гістології (1887-1888).

Усього наш земляк залишив після себе 39 наукових праць.

Серед друзів та близьких знайомих П. – І. Наваліхін, Ф. Овсянников, Н. Хржонщевський, В.

Томса, В. Підвисоцький, К. Кучін, Ф. Яневський, І.Троїцький, Г. Писемський, Ф. Стефаніс, С.

Колачевський, Ф. Омельченко, В. Баковецький, В. Караваєв, В. Судакевич, Ю. Мацон, Я.

Якимович, Ф. Мерінг, М. Лавдовський, І. Лазаревич, Ф. Ломинський та ін.

***

ЄДИНЕ ЦІЛЕ

, з професійного кредо П. Перемежко

Усе в організмі складає єдине ціле і усе взаємозв’язано між собою.

ПІОНЕР МІКРОСКОПІЧНОЇ АНАТОМІЇ, з статті Л. Марінжа «Творець першої київської

гістологічної школи»

На початку ХIХ ст. викладачі медичних факультетів російських університетів стали вводити в

курс анатомії і фізіології дані про гістологію – нову самостійну наукову дисципліну, що виникла з

анатомії в результаті застосування мікроскопа та інших нових інструментів для вивчення

мікроструктури тканин тварин і людини. Одним з вітчизняних піонерів освоєння «мікроскопічної

анатомії» став ... Петро Іванович Перемежко.

...Фактично Перемежко відкрив міосателіти, і лише недостатня роздільна здатність оптичного

мікроскопа не дозволила йому прийти до правильного висновку. І тільки в 1961 р. за допомогою

електронного мікроскопа це відкриття зробив А. Мауро.

...Перебуваючи за межами Росії, П. І. Перемежко не припиняв роботу дослідника. У лабораторії Г.

Фрея він вивчав мікроскопічну будову гіпофіза ряду тварин і людини і, за твердженням фахівців, його роботи стали основою сучасного вчення про гіпофіз.

...Він спостерігав ділення клітин епідермісу, сполучної тканини, ендотелію.

З роботою П. І. Перемежка про будову кровоносних судин виразно перекликається праця його

учня В. І. Судакевича, присвячена розвитку «пружної тканини» ссавців. Епіграфом-девізом до

тексту студентської роботи стало твердження «Всяке волокно походить з клітини».

Основна спрямованість робіт молодих підопічних Петра Івановича Перемежка була