Кеппен Петр [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

займають нові покоління, котрі і гадки не мають, що пам’ять про них згладиться, і

що історик з часом марно шукатиме їх давно затоптані сліди в темряві сторіч, що збігли.

УЛАМОК АПОЛЛОНОВОГО ХРАМУ, зі спогадів П. Кеппена

Залишивши Очаків, спекотним полуднем наближаюся я до села Іл’їнського. Степ, подібно до

безмовного океану, тягнеться переді мною, і село, обіцяючи ...прохолоду і відпочинок, привітно

вабить мене до своїх хатин.

...Ударив вечірній дзвін і мирні поселяни в день суботній задумливо йшли до храму Господнього.

Попереджаючи мої бажання, управитель запропонував прогулятися і оглянути залишки

стародавньої Ольвії; охоче скористався я його пропозицією і тихим вечором пішли ми до місць

незабутніх.

...Перше, що привернуло мою увагу, був уламок якогось карниза, – шматок білого мармуру, що

свідчить про працю рук людських. Не виключено, уламок цей був колись частиною якогось стовпа

від Аполлонового храму...

ОБОРОННА ТОЧКА, з розвідки П. Кеппена «Про старожитності південного берегу Криму і гір

Таврійських»

Систематичне розташування укріплень вимагало того, щоб при Мердвені – відомому проїзді

примітними кам’яними сходами – знаходилася наглядова або оборонна точка. І справді, за годину

на північний захід від Мухалатки, управо, тобто на схід від дороги і менш ніж за півверсти від так

званих кам’яних сходів, знаходиться скеля Ісар-Кая, на якій, без сумніву, колись було укріплення.

Мені не вдалося ще побувати на тому, як то кажуть, безлісому місці, де, за словами одних, видно

залишки розвалин, тоді як інші запевняють, що тут і темеля (тобто підвалин) немає.

ДЯКУЮ ЗА ОПИС СТАРОДРУКІВ, з листа П. Кеппена П. Строєву від 12 квітня 1836 р.

Описом стародруків І. Царського Ви, шановний пане, мене дуже порадували. Даними, у вас

викладеними, я скористаюся, коли буду видавати 2-й власний список першодруків.

Прийміть, прошу Вас, мою щиру вдячність за дорогоцінний подарунок.

ЩИРО РАДІЮ, з листа П. Кеппена А. Ашику від 1 жовтня 1847 р.

Хоча академічні й інші службові заняття не дозволяють стежити за новими відкриттями в частині

старожитностей, проте я щиро радію, що результати добросовісних археологічних розшуків усе

більше і більше стають спільним надбанням і зберігаються для потомства.

ЗАХИСТІТЬ ЙОГО, з листа М. Румянцева міністрові освіти Росії О. Шишкову

Захистіть, будь ласка, прекорисні «Бібліографічні аркуші», що їх видає Кеппен, від того гоніння,

яке організував на них Магницький. Коли він у своїй гонитві вийде переможцем, якому ж осуду

піддамося ми за кордоном, коли вчені дізнаються, що у нас твір Добровського про Кирила і

Мефодія під забороною тільки тому, що цей вчений і поважний чоловік розповідає про обставини

їхнього життя не так, як вони трактуються в нашій «Мінеї-четьї».

Захистіть нас від такого сорому!

ДЖЕРЕЛОЗНАВЧЕ ЗНАЧЕННЯ, з оцінки діяльності П. Кеппена А. Непомнящим

П. Кеппен здійснив перше в літературі порівняльне архітектурно-археологічне обстеження

християнських культових споруд в Криму (грецьких і вірменських), зафіксував середньовічні

некрополі. Останні факти мають для сучасних дослідників особливе джерелознавче значення,

оскільки саме ці пам’ятники понад усе постраждали унаслідок господарської діяльності.

НЕЗВАЖАЮЧИ НА ОРІЄНТИРИ, з книги Л. Фірсова «Чортові східці»

Кеппен сам не бачив цих руїн, проте не сумнівався в існуванні фортеці при Чортових сходах, хоча

свідчення місцевих жителів на цей рахунок суперечливі. Свою упевненість, як і в багатьох інших

випадках, Кеппен черпав в назві місця: Ісар-Кая – «кріпосна скеля».

Де ж знаходиться ця скеля? Орієнтири, повідомлені Кеппеном, не дуже точні. Схожих одна на

одну скель на Південному березі, у тому числі і поблизу Шайтан-Мердвена, немало. Навіть на

докладній карті берега і Головної гряди читач не знайде скелі, позначеної назвою «Ісар-Кая». Але

ж була ж така скеля, якщо про неї говорили місцеві жителі, указуючи Кеппену напрям пошуків!

Забігаючи вперед, скажемо: вона знайдена, знайдені і руїни фортеці, хоча дехто дуже сумнівався в

такій можливості і навіть пред’являв Кеппену звинувачення в необгрунтованості припущення.

Цим «дехто» найперше був автор відомого чотиритомного «Універсального опису Криму»,

виданого в 1875 р., – В. X. Кондаракі.

...Є у Кондаракі невелика стаття про Байдарську долину і її околиці, в якій, між іншим,