Каразин Василий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

Петербург, тримали під суворим таємним наглядом поліції. Двічі довелося К. відсидіти в буцегарні: спочатку

це була Ковенська (1798), а пізніше – Шліссельбурзька фортеці (1820).

Одружений був на кріпачці.

Під час пожежі в с. Кручик згоріла бібліотека, яка складала близько 5000 томів – цінні зібрання

історичних документів, рукописів, книг, автографів (1836).

Ім’ям нашого земляка нині названі: Харківський державний університет, площа в м. Богодухів

Харківської області, школа й сільськогосподарське підприємство в с. Кручик Богодухівського

району Харківської області.

В м. Харкові К. встановлено пам’ятник, який прикрашають його слова: «Блажен уже стократно,

що випадок дав мені можливість зробити хоча б найменше добро любій моїй Україні».

Про вченого О. Узбек написала книгу «Василь Каразін з роду Караджи» (2002).

Серед друзів та близьких знайомих К. – Г. Сковорода, О. Радищев, Г. Державін, С. Потоцький, Д.

Голіцин, М. Карамзін, М. Сперанський, О. Куракін, М. Воронцов, Д. Трощинський, В. Петров, П.

Кисельов, О. Козодавлєв, П. Коновніцин, М. Муравйов, П. В’яземський, А. Прокопович-

Антонський та ін.

***

СМІШНЕ І КОРИСНЕ,

з життєвого кредо

В. Каразіна

Я погоджуюсь бути смішним, аби лише встигнути бути корисним.

ЧИТАЄТЬСЯ ЛЕГКО, з листа В. Каразіна В. Анастасевичу від 14 березня 1807 р.

По важкій пошті одержите ви пакуночок від моєї Олександри Василівни (дружини – авт.), один

дуже хороший роман її перекладу, який вийшов тут недавно. Його читають не без задоволення, в

міркуванні легкого складу вигадника і розлитої в простих, але приємних картинах моральності.

ДРУЖИНА МЕНЕ НЕ ЗРАДИТЬ, з листа В. Каразіна В. Кочубею від 17 грудня 1821 р.

Із вчинків моєї дружини самі зробите висновок, що ця ніжна, рідкісна дружина, ця добра

християнка ніколи не зважиться мене залишити, а тим більше зрадити мене на жертву злим людям

і моїм сумним обставинам.

САМОТУЖКИ ЗБИРАВ КОШТИ, з кореспонденції А. Богуславської «Дон-Кіхот народної

освіти»

Добрi справи Василя Каразiна за життя не принесли йому слави, лише клопоти. Він був

ініціатором створення Міністерства освіти, заснував Харківський університет, відкрив першу в

Україні школу для кріпаків, першу в Європі метеорологічну станцію, винайшов парове опалення,

нові економні способи консервації, виготовлення алмазів, спирту, селітри, цементу, дубильних

речовин і... закінчив своє життя у бідності та приниженні.

…Олександр І планував відкрити кілька нових університетів, але через роки і на базі вже існуючих

навчальних закладів. В Україні планували відкрити університет лише в Києві, не виключено, що

на базі Києво-Могилянської академії. Каразін же переконав царя в тому, що університет слід

відкрити саме у Харкові. Каразін, ризикуючи всім, сказав царю, що харківська громада з радістю

візьме більшу частину видатків, пов’язаних з обладнанням університету, на себе.

Отримавши дозвіл, щасливий Каразін їде до рідного Харкова. …Громада не змогла відмовити і

постановила зібрати 400 тисяч рублів, а харківське козацтво подарувало університету 125 десятин

землі. Проте збирати обіцяні кошти довелося Каразіну самому. Він їздив до поміщиків,

випрошував у них обіцяне хоча б частинами, але всього обіцяного так і не отримав. Свою долю він

вклав відразу, а потім влазив у борги, неодноразово віддавав під заставу свій маєток лише для

того, щоб мати змогу проплатити обладнання приміщення, устаткування бібліотеки (до речі,

Каразін подарував університету дуже багато рідкісних книг iз власної колекції). Він виписав з-за

кордону майстрів, запросив професорів.

ПЕРЕДАВ КРІПАКАМ ЗЕМЛІ, з дослідження Д. Багалея «Просвітня діяльність В. Н. Каразіна»

У 1804 р. Каразін змушений був піти з міністерства народної освіти, але суспільно-просвітня

діяльність його продовжувалася ще цілих 38 років і вирізнялася незвичайно різноманітним і

енергійним характером. Він кілька разів відгукувався зі своєї сільської самоти на найважливіші

питання нашого політичного життя, перетерпів за це ув’язнення в Шліссельбурзі, потім був

оселений під поліцейським наглядом у селі Кручик.

Тут він віддався з усією пристрасністю своєї натури науковим заняттям і дослідженням. В нього

була хімічна лабораторія і метеорологічна станція (1-а в Харківській губернії), де він особисто вів