Перескочить к меню

Зарубин Виктор (fb2)

- Зарубин Виктор [Справочник-дайджест] 19K (скачать fb2) - Николай Михайлович Сухомозский

Использовать online-читалку "Книгочей 0.2" (Не работает в Internet Explorer)


Настройки текста:



ЗАРУБІН Віктор Іванович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Художник.

З дворянської родини. Батько, Зарубін І., професор.

Народився в 1866 р. в м. Харкові Російської імперії (нині – адміністративний центр однойменної

області України).

Помер в 1928 р. в м. Ленінграді СРСР нині – м. Санкт-Петербург РФ). Заповів поховати його

поруч з могилою А. Куїнджі.

Закінчив фізико-математичний факультет Харківського університету, навчався живопису в

харківській студії Е. Шрейдера (1890-1893), паризькій академії Р. Жюльєна (1893-1896),

Петербурзькій імператорській академії мистецтв (1896-1898).

Працював викладачем Петербурзької малювальної школи (1905-1906), Ленінградського художньо-

промислового технікуму (1920-і).

Академік Петербурзької імператорської академії мистецтв (1909).

Член Товариства пересувних художніх виставок (1916).

Член Товариства російських акварелістів.

Член Товариства ім. А. Куїнджі.

Учасник паризьких «Салонів», виставок Товариства російських акварелістів, Петербурзької

імператорської академії мистецтв, Товариства пересувних художніх виставок.

Серед найвідоміших полотен – «Копання картоплі» (1896), «Тихий вечір» (1897), «Літній пейзаж»

(1910), «Свято в нормандському селі» (1913), «Вечір біля моря», «Будинок біля моря. Бретань»

(обидві – 1916), «Вечір. Хмаринка набігла», «Пейзаж з річкою і рибалками» (обидві – 1917).

Пензлю З. також належать картини «Заповідний гай», «На уклін старизні», «Літня пора», «Біля

забутої каплиці», «Тіні хмар», «Грізне небо», «Малоросія. На хуторі», «Сільська прачка»,

«Каплиця Святогорського монастиря», «Танець на Дніпрі», «Українська садиба», «Старий міст.

Венеція», «Біля берегів Ла-Маншу», «Забутій дім».

Писав і пейзажі з включенням жанрових сцен, працював в дитячій книжковій графіці.

Нині доробки нашого земляка зберігаються в Луганському, Херсонському (Україна),

Сочинському, Іркутському художніх музеях, музеї Петербурзької імператорської академії

мистецтв (усі – РФ), багатьох приватних колекціях.

За картини нашого земляка «Малоросія. На хуторі» і «Пейзаж зі снопами і грозовим небом» на

російському аукціоні «Гелос» просили відповідно 2 і 2,25 млн. рублів (2009).

Серед друзів та близьких знайомих З. – А. Куїнджі, К. Крижицький, Е. Шрейдер, М. Реріх, К.

Богаєвський, Ж. Лефер, В. Савинський, О. Бенуа, Г. Калмиков, Т.-Р. Флері та ін.


***

ВЛАСНЕ РОЗУМІННЯ,

з творчого кредо В. Зарубіна

У кожного власне розуміння мистецтва.

ЛЮБИВ УКРАЇНУ, з книги М. Реріха «Запалюйте серця»

Віктор Зарубін подав дорогі його серцю Україну, Харківщину, Межигір’я з хурами, паломниками,

з далечінню, котрі були заповнені його настроями. Мандрівники ...йдуть за горби, блищать степові

річки, залягли кургани і шепочуться темні соснові бори.

...Порозбуджувати в учнях творче сприйняття світу – ось що вчитель (Куїнджі А. – авт.) вважав

своїм завданням; він вимагав самостійності думки, здатності виявити своє, особисте враження від

природи.

Але він не тільки вимагав – учні були його сім’єю. Після занять збиралися за самоваром, вечеряли

всі разом по-студентському: з сусіднього трактиру приносили сосиски і булочки, читали,

сперечалися про мистецтво, музичили. Богаєвський грав на гітарі, Латрі – на мандоліні, Зарубін –

на скрипці. Іноді виступав і сам Куїнджі – теж зі скрипкою.

ВЛАШТОВУВАВ ВИСТАВКИ КОЛЕГАМ, з статті «Зарубін Віктор Іванович» на art-catalog.ru

У 1898 р. В. Зарубін виніс на суд Академії дві роботи – «Вечірній акорд» і «Будинок Божий», які

принесли йому звання художника.

Подальші життя і творчість живописця пов’язані з Петербургом – Петроградом – Ленінградом. На

виставках з’являються написані маслом або аквареллю роботи: «Вечір», «Вечірній пейзаж», «В

Нормандії», «В Західному гаї», «Рибалки», «Пейзаж з млином», «Дружини рибалок (Тривога)»,

«На лугу», «Свято на селі», «Осінь», «Сірий день», «Перехожі», «Лови креветок».

Крім роботи над пейзажами і пейзажно-побутовими картинами, він бере активну участь в

діяльності різних об’єднань художників, ...влаштовує виставки ленінградських колег, оформляє

свята, ілюструє книги.


ВІН – ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ, з розвідки А. Проценка «Великий вчитель життя»

Його (Куїнджі А. – авт.) учні, незалежно від того, чи вважалися вони прославленими

художниками, чи зайняли в історії російського живопису мале місце, такі, як Я. Бровар або Є.

Столиця, Г. Колмиков або В. Зарубін, нерозривно зв’язані між собою спільністю ставлення до

життя. Вони прагнули виховувати своїм мистецтвом в людях світлі відчуття, розширити їх світ,

розкрити їм красу і складність навколишнього.

Не випадково учні Куїнджі не схожі один на одного. Майже кожний з них – індивідуальність.


НЕСПРАВЕДЛИВО ОБХОДИЛИ УВАГОЮ, з кореспонденції О. Зубрій «Картини російських

передвижників – в дар»

Губернатор Іркутської області Б. Говорін зробив обласному художньому музею ім. В. П. Сукачова

цінний подарунок – твори чудових російських живописців XIX-XX ст.: «Перед грозою» Миколи

Дубовського і «Хмаринка набігла» Віктора Зарубіна. ...Полотна останнього «Малоруське село» і

«Вечір», які також знаходяться в Іркутську, до речі, високо цінував Володимир Платонович

Сукачов.

...Слава рано прийшла до М. Дубовського, творчість же В. Зарубіна, одного з цікавих майстрів,

була несправедливо обійдена увагою, і його ім’я довгі роки було відоме виключно вузькому колу

фахівців.

Захоплення мистецтвом визначило його долю: у 1893 р. він ... часто виїжджає на етюди в

Нормандію. Саме у паризький період життя були закладені основи високого професіоналізму.

Його привертають відкриття імпресіоністів. У пейзажах він приділяє велику увагу взаємодії світла

і кольору, створюючи багате колористичне середовище. У його картинах присутні пастухи,

відпочиваючі дівчата, танцюючі селяни, розмовляючі старенькі, що вносить емоційне

пожвавлення.

З часом роль колориту в роботах В. Зарубіна посилюється, колірні плями набувають щільності,

властива живопису майстра імпресіоністське світлоповітряність середовища зникає.

Присудження звання академіка, вступ до Товариства пересувних художніх виставок, успішна

участь в численних виставках і напружена творча робота по 14 годин на добу характеризують його

подальший життєвий шлях...


ЗАХОПЛЮВАВСЯ ІМПРЕСІОНІЗМОМ, з замітки «Імпресіоністи у вашому домі» в журналі

«Антик.Інфо»

Імпресіонізм освітив усе європейське мистецтво. ...Відомий російський пейзажист Віктор Зарубін

написав свій «Вечір» 1901 року спеціально для академічної виставки.

...Експерт В. Петров з Третьяковської галереї знайшов відтворення цього полотна в каталозі. Довгі

роки чудовий весняний пейзаж перебував у будинку баварських принцес – сестер Хільдегард і

Терези.


«КУПИЛИ ЗАРУБІНА», з книги «Сніг на болоті» на artpavlov.kiev.ua

Тимофій (Вакуленко – авт.) подав свій етюд в комісію із закупівлі картин. Його відхилили. Кост.

Маковський зробив міну, яка означала: – Я нічого не міг поробити. – Ліпгарт, Кисельов і Соколов

взагалі його не помітили.

Купили 2 картини Бергольца, Писемського, 4 мотиви Зарубіна, – всього на суму 900 руб.


МАЛЮВАВ ВІРМЕНСЬКИЙ МОНАСТИР, з статті С. Ткаченка «Сурб-Хач: з позавчора в

сьогодні»

За красою пропорцій, за потужністю і величності Сурб-Хач посідає перше місце в Криму серед

пам’ятників вірменської архітектури. Церква монастиря, споруджена в 1338-1358 роках, близька

за архітектурою до храмів XII-XIII ст. в самій Вірменії. Сурб-Хачем можна довго ходити, милуючись різьбленням на камені, розписами, пейзажами навколо.

Ці особливості – милування і невідривність від пейзажу, давно помітили художники. На полотнах

Калініна, Зарубіна, Богаєвського, сучасних пейзажистів монастир завжди різний, і завжди –

цілісний.


БУЛО МОТОРОШНО, з «Щоденникових листів» М. Реріха

Напади болю збуджували, і тоді мислення туманилося. Але біль утихав, і Куїнджі пильно

вдивлявся в нас і говорив: «Ц-ц-е-е, давайте сьогодні говорити дурощі».

Траплялися і моторошні хвилини: так, коли я і Зарубін чергували вночі, Архип Іванович раптом

підвівся на ліжку і, вдивляючись кудись між нами, глухо запитав: «Хто тут?». Ми відповіли:

«Реріх і Зарубін». – «А скільки вас?» – «Двоє». – «А третій хто?»

Було страшно...


ВИСТУПИВ РОЛІ СІРОГО КАРДИНАЛА, з книги О. Бенуа «Щоденник 1905 року»

14 жовтня.

Вранці мало не посварилися через грошові рахунки. Атя потішна. Варто заговорити на цю тему, як

вона вся починає тріпотіти, криво і навскіс розуміти слова тощо. Вдень з дітьми на фуаре і в

паркові. Сонце і холод. Красиво. – Після повернення додому дивне враження зіпсоване листами з

батьківщини. – Добужинський пише про непорозуміння з Чер<воним> Хр<естом>*... – З’ясування

з Атею. Сльози: «Я у всьому винна». – Підкріпившись грогом, я повеселів. Все лотерея і доля!

Може вивезе. Ну а не вивезе, так абияк все кінчиться.

* Добужинський в листі до Бенуа від 28 вересня пише про те, що, із слів Степанова, Комітет

Червоного Хреста пропонує йому переробити два малюнки, які він здав до видавництва ще влітку.

Він обурений тим, що «Ів<анові> М<ихайлови>чеві дають зрозуміти, що «декаденти» подають

непотріб, який не продається, і їх треба скорочувати. Але, як вважає Ів<ан> М<ихайлович>, це

рішення – за участю Реріха і Зарубіна.


ЗРАДИВ УЧИТЕЛЯ, з «Літературних хронік» Д. Іоффе

Залишилася дідівська колекція реалістичної мазанини якогось товариства: проф. Ю. Ю. Клевер

(чергове блюдо нинішніх банків і нуворишів; проданий матір’ю на мій від’їзд, в російський

музей), Плятер, Бухгольц, Сварог, Зарубін (який здав свого вчителя Архипа Куїнджі,

переметуючись до благонадійного професора, коли Архипа за лівизну і підтримку студентських

страйків з професорів поперли)...




Вход в систему

Навигация

Поиск книг

 Популярные книги   Расширенный поиск

Последние комментарии

Последние публикации