Дьяков Константин [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

Поправку на це й подібні випадки

«липування» (їхній термін) необхідно робити й при оцінці зізнань обвинувачених у тогочасних

справах.

ФАБРИКУВАЛИ «ЗАЧІПКИ», з розповіді Е. Ладиженської

Коли почали шукати «підходи» до святителя, одного за одним заарештовували тих, хто особисто

був із ним знайомий. ...Для деморалізації владики 19 вересня 1937 р. заарештували і його доньку

Мелітіну (він був з овдовілих протоієреїв).

Сам митрополит Костянтин залишався на волі до 29 жовтня. Аби показати, що патріарший екзарх

мав злочинну «розгорнуту мережу», у районі ім. Петровського заарештували о. Василя

Кедреновського. Із митрополитом городищенський священик зустрічався лише один раз. Але й

тієї зустрічі 1935-го було достатньо, щоб порушити справу про «мережу», це була зачіпка.

ДАЙТЕ МИРНО ЗАКІНЧИТИ ЖИТТЯ, з листа К. Дякова до слідчого Гольдфарба

У зв’язку з переведенням столиці з Харкова до Києва я прибув до місця свого нового

служіння 29 березня 1935 року. На Київщині було 170 парафій, з них 70 функціонувало і 100

узяті під заготзерно. Серйозна хвороба припинила мою діяльність майже на 3 місяці.

Нині кількість парафій на Київщині скоротилося до мінімуму: всього 16.... Я прошу

Радянську Владу дати можливість мені – 73-річому старому, який страждає вельми багатьма

і тяжкими фізичними хворобами, мирно і тихо закінчити своє життя.

ПОМЕР ПІД ЧАС ДОПИТУ, з рапорту помічника начальника 4 відділення УДБ молодшого

лейтенанта Перцова

9.11.37 на 22 години мною був викликаний на допит в к. 164 заарештований Дяков. Дякова

доставили близько 24 години. Після прибуття на допит Дяков попрохав дати йому води,

вказавши, що він погано себе почуває і просив дати йому відпочити 5-10 хвилин. Ще через 2-3 хвилини Дяков зблід і впав із стільця на підлогу.

Я подзвонив оперуповноваженому 4 відділення УДБ Гольдфарбу, який зайшов до мене в

кімнату і викликав телефоном лікаря з санвідділення. Хвилин через 10-15 після виклику

черговий лікар Мороз прибув.

Не зважаючи на те, що була вжита низка заходів до повернення Дякова до свідомості (уколи, а потім штучне дихання) підслідний помер. Як видно з акту лікаря Мороза, причиною смерті

Дякова став артеріосклероз судин.

За свідченнями арештованих архієпископів Лінчевського, Делієва і ченця Промльова, Дяков

є керівником антирадянської фашистської організації церковників (тихонівців), широко

розгалуженої Україною, давав вказівки єпископам про підготовку кадрів для озброєного

повстання у разі війни з Німеччиною, створенні фашистських груп на периферії і проведенні

антирадянської роботи у зв’язку з переписом населення і підготовкою до виборів в Ради.

Дяков підтримує зв’язок з німецьким консульством.

Зять Дякова, військовослужбовець штабу КВО, у вересні 1937 року засуджений Військовою

Колегією до розстрілу як активний учасник військово-троцькістської змови і німецький

шпигун.

САМОВИЗНАННЯ НЕ ВІДБУЛОСЯ, з статті «Митрополит Костянтин» на інтернет-сайті

pstbi.ru

Гортаючи сторінки слідчої справи, неважко здогадатися, що застосовувалося насильство. Рівний

почерк періодично стає плутаним і нерозбірливим.

Справа велася настільки недбало, що слідчий в захваті від свого «успіху» не помітив, що

митрополит Костянтин ні під однією своєю відповіддю не поставив підпису.

Самовизнання митрополита не сталося.

...Викинули в яр з іншими жертвами. Один з віруючих візників, який знав Владику Костянтина, знайшов його труп, обкутав шинеллю і забрав з яру. Потім знайшов архієрейський одяг, одягнув в

нього священномученика і поховав.

МОРДУВАЛИ... ЗАКОННО, з статті С. Речинського «Церква в години випробувань»

Через два роки слідчого (Дяков – авт.) виключили з партії і звільнили з НКВС за надмірне

«використання заходів фізичної дії» по відношенню до підслідних, внаслідок чого багато які з них

не дожили до суду. Проте слідчого не засудили, оскільки «заходи фізичного впливу він допускав з

санкції керівництва НКВС УРСР».

Слідчий жив в Києві, на вулиці Червоноармійській і помер в 1954 році.

ВИМАГАЄМО ПОВЕРНЕННЯ ВИЛУЧЕНИХ ЦІННОСТЕЙ, з листа Філарета до СБУ

України в 1993 р.

29 жовтня 1937 року, під час арешту Патріаршого Екзарха, митрополита Костянтина Дякова, у

нього були вилучені вироби з срібла і золота загальною