Дьяков Константин (fb2)

- Дьяков Константин [Справочник-дайджест] 19 Кб (скачать fb2) - Николай Михайлович Сухомозский

Настройки текста:





ДЯКОВ Костянтин Григорович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Священик. В чернецтві – Костянтин (1924). Зарахований Російською Православною Церквою до

лику місцешанованих святих Слобідського краю (1993).

З родини священика.

Народився 19 травня 1864 р. в с. Старій Водолазі Валківського повіту Харківської губернії

Російської імперії (нині – Нововодолазький район Харківської області України).

Замордований під час допиту 10 листопада 1937 р. в кабінеті №164 київської Лук’янівської

в’язниці. Похований на Лук’янівському цвинтарі.

Закінчив Харківську духовну семінарію (1891).

Був ієреєм Чугуївської соборної церкви (1891-1897), Харківської Христоріздвяної церкви (1897-1924), єпископом Сумським (1924-1927), архієпископом Харківським і Охтирським (1927-1932), митрополитом Екзархом України (1932-1934), митрополитом Київським і Галицьким (1934-1937).

Уперше зазнав арешту за «за боротьбу з оновленцями в місті Харкові» (1923). У в’язниці просидів

два місяці.

Удруге заарештували без висунення звинувачень (1926). У буцегарні пробув три тижні.

Утретє заарештували як «активного члена антирадянської фашистської контрреволюційної

організації церковників-тихонівців» (1937).

День пам’яті – 19 травня (1 червня).

Серед друзів та близьких знайомих Д. – Ф. Лінчевський, В. Кедреновський, О. Цибульський, О.

Глаголєв, М. Єдлінський та ін.


***

НА ВСЕ ВОЛЯ БОЖА, з життєвого кредо К. Дякова

На все воля Божа.

ВАЖКИЙ ШЛЯХ ХРЕСТОНОСІННЯ, зі звернення К. Дякова до парафіян

Мене бентежила думка, з одного боку, про необхідність залишення і гіркоти майбутньої розлуки з

Харківською парафією, де понад сорок років проходив я своє служіння Церкві Христовій, а з

іншого – побоювання, чи зможу я в даний час понести тягар святительства на новому місці

служіння, настільки відповідальному...

...Цілком віддаючи себе волі Божій і з любов’ю споглядаючи подумки на численний сонм тих моїх

попередників, чудові образи яких донині опромінюють важкий шлях хрестоносіння, я прийняв

рішучість у міру своїх сил наслідувати їхні благочестиві труди з облаштування Церкви і духовного

життя возлюбленої пастви київської.

ЛІКВІДУВАТИ ДУХІВНИЦТВО, зі звіту «Бесіда Й. Сталіна з першою американською

робітничою делегацією» в газеті «Правда» від 15 вересня 1937 р.

Партія не може бути нейтральною стосовно носіїв релігійних забобонів, стосовно реакційного

духівництва, котре отруює свідомість трудящих мас. Чи придушили ми реакційне духівництво?

Так, придушили.

Біда лише в тому, що воно не повністю ще ліквідоване. Антирелігійна пропаганда є тим засобом, який має довести до кінця справу ліквідації реакційного духівництва.

СЛІДЧІ РОЗПИСУВАЛИСЯ ЗА ОБВИНУВАЧУВАНИХ, з статті О. Слєпиніна «Митрополит

Костянтин: «Я прийняв рішучість»

Проаналізувавши результати січневого перепису 37-го (у країні 75% віруючих!), більшовики

заклали теоретичний фундамент для «виправлень» у справі перековування відсталої свідомості.

Аналітична «Записка» Маленкова починається так: «Відомо, що останнім часом серйозно

пожвавилася ворожа діяльність церковників». І відразу було розроблено практичне керівництво

(Оперативний наказ № 00447 від 30 липня) для проведення масових репресій, відповідно до якого

в семи існуючих областях УРСР (без урахування Молдавської АРСР) розстрілу, при проведенні

слідства в прискореному порядку, підлягали 7800 осіб, у Білоруській РСР – 2000, у краях і

областях РРФСР (без урахування національних АРСР) – 42500. Тобто на територіях традиційно

православних знищенню підлягали 53,3 тис. осіб. Крім того, у таборах НКВС за цим же наказом

стратили 10 тисяч; у решті республік СРСР – іще 15550 людей. Близько 175 тисяч (друга

категорія) – відправлено в табори на вісім-десять років.

...Про те, як цинічно підробляли підписи, ми дізнаємося з пояснення державної комісії в іншій

слідчій справі, що зберігається в обласному архіві: «...під час дослідження підписів виявлено сліди

копіювального паперу, із допомогою якого їх було переведено і потім обведено чорнилом...

Перекопійовано підписи шляхом нанесення їх з анкет на протоколи підроблених допитів». У

деяких справах слідчий без зайвої «скромності» розписувався за обвинувачуваного власноручно, не завдаючи собі клопоту тим, щоб змінювати почерк. Поправку на це й подібні випадки

«липування» (їхній термін) необхідно робити й при оцінці зізнань обвинувачених у тогочасних

справах.

ФАБРИКУВАЛИ «ЗАЧІПКИ», з розповіді Е. Ладиженської

Коли почали шукати «підходи» до святителя, одного за одним заарештовували тих, хто особисто

був із ним знайомий. ...Для деморалізації владики 19 вересня 1937 р. заарештували і його доньку

Мелітіну (він був з овдовілих протоієреїв).

Сам митрополит Костянтин залишався на волі до 29 жовтня. Аби показати, що