ГЕРСЕВАНОВ Михайло Миколайович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Інженер-гідротехнік. Автор першої капітальної праці з морського будівельного мистецтва на
теренах Російської імперії; теоретично обґрунтував процеси взаємодії морських споруджень з
навколишнім середовищем.
З поміщицької родини.
Народився 25 березня (6 квітня) 1830 р. в с. Нікополі Харківської губернії Російської імперії (нині
– Барвінківський район Харківської області України).
Помер 16 (29) травня 1907 р. в м. Петербурзі Російської імперії (нині – м. Санкт-Петербург РФ).
Похований на Тихвінському цвинтарі.
Закінчив Петербурзьке головне інженерне училище (1851).
Служив в Інженерному корпусі (1851-1857), працював викладачем Петербурзького головного
інженерного училища (1857-1907), консультантом будівельних робіт в Миколаївському,
Одеському, Керченському, Кронштадтському портах (1862-1868), головним інспектором
цивільних споруджень будівельно-шляхового комітету при Головному управлінні Кавказького
намісника (1868-1883), директором Петербурзького інституту інженерів шляхів сполучення (1883-
1907).
Лауреат Демидівської премії (1862).
Почесний член Петербурзької інженерної академії.
Один з організаторів Російського технічного товариства, його перший секретар (1866).
Засновник «Збірника Інституту інженерних шляхів сполучення».
Перу нашого земляка належать наступні доробки: «Лекції з морських споруджень» (1861-1862),
«Кавказькі залізниці» (1874), «Нарис гідрографії Кавказького краю» (1886), «Курс портових
споруджень» (1907).
Під його керівництвом прокладено понад тисячу кілометрів воєнно-стратегічних шосейних шляхів
на Кавказі.
Зусиллями нашого земляка програми викладання в Петербурзькому інститутові інженерів шляхів
сполучення були приведені у відповідність із сучасним станом науки й інженерного мистецтва.
Серед друзів та близьких знайомих Г. – Е. Тотлебен, М. Остроградський, Я. Гордєєнко, В.
Соболевський, Л. Ніколаї, І. Мушкетов, Д. Жаринцов, М. Анненков, В. Курдюмов, К. Михайлов, М. Соколов, О. Гадолін, М. Цігнер, С. Глазенап та ін.
***
НЕПРАВИЛЬНІ ІНТЕГРАЛИ
, з творчого кредо М. Герсеванова
Вивчення механічних властивостей сипких тіл особливо цікаве тому, що завдяки цьому можна
легко переконатися в існуванні неправильних інтегралів.
БАЖАНІ САМЕ ТАКІ ЛЮДИ, з листа М. Герсеванова міністрові шляхів сполучення К. Посьєту
в 1884 р.
Маючи на увазі..., що для викладацької діяльності в інституті бажано б мати саме таких людей, як
п. Курдюмов, тобто тих, хто добре зарекомендував себе як на практичній діяльності, так і на
літературному терені, я маю честь шанобливо просити Ваше Високопревосходительство про
зарахування інженера Курдюмова по лінії Міністерства, тобто про надання йому прав державної
служби з метою скористатися ним – Курдюмовим для учбових цілей інституту.
УСПІШНО ПРОЙШОВ КУРС НАУК, з запису М. Герсеванова в дипломі М. Риніна в червні
1901 р.
Інститут інженерів шляхів сполучення цим оголошує, що Микола Ринін, який пройшов курс наук
в інституті і успішно витримав встановлені випускні випробування, за уявленням Ради інституту
затверджений міністром шляхів сполучення червня 29 дня 1901 року в званні інженера шляхів
сполучення з правом складання проектів і виробництва всякого роду будівельних робіт і з правом
на чин колезького секретаря при вступі на державну службу.
У засвідчення чого, згідно ст. 15 Положення про інститут, видано цей диплом від Інституту
інженерів шляхів сполучення з відбитком печатки інституту.
С.-Петербург, червня 30 дня, 1901 року.
Директор Інституту М. М. Герсеванов.
КЛАСИЧНИЙ НЕПРАВИЛЬНИЙ ІНТЕГРАЛ, з книги М. Герсеванова «Лекції з морських
споруджень»
Вивчення механічних властивостей сипких тіл є, на наш погляд, особливо цікавим з огляду на те,
що завдяки цьому можна легко переконатися в існуванні неправильних інтегралів...
Завдяки класичним працям покійного нині професора В. І. Курдюмова, відтвореним потім
берлінським професором Мюллером-Бреслау, ми маємо точні фотографічні зображення
характеристик рівнянь сипкого тіла.
ВИКОНУВАВ ОСОБЛИВІ ДОРУЧЕННЯ, з статті Є. Волкова «Герсеванов Михайло
Миколайович»
Був ад’юнкт-професором з будівельного мистецтва в інженерному училищі, головним
інспектором цивільних споруд на Кавказі, де під його керівництвом побудовано понад 500 верст
військово-стратегічних шосейних доріг, і проведено багато інших будівельних робіт, виконував
особливі доручення генерал-ад’ютанта Тотлебена.
Вступивши в управління інститутом інженерів шляхів сполучення, звернув головну увагу на
приведення програми викладання у відповідність з сучасним станом науки і інженерного
мистецтва.
За його інінціативою написана низка грунтовних друкованих курсів майже з усіх предметів
викладання і заснована «Збірка Інституту інженерних шляхів сполучення», де ці курси та інші
праці викладачів публікувалися.
З 1885 р. М. Герсеванов – віце-голова комісії з побудови комерційних портів, котра в стислий час
привела в порядок головні порти країни.
Останні роки життя М. Герсеванов був головою гідрологічного комітету головного управління
землеустрою і землеробства. Багато працював в заснованому за його участю «Російському
технічному товаристві» і в кавказькому його відділенні.
Головна його праця «Лекції про морські споруди», яка стала першим капітальним твором з
морського будівельного мистецтва на теренах Російської імперії. Інші роботи стосуються
переважно економічного стану, гідрографії та іригації Кавказу (особливо Закавказзя).
РЕФОРМУВАВ ІНЖЕНЕРНУ ОСВІТУ, з нарису В. Іванова «Восьмий ректор»
З 1882 р. Петербурзький інститут інженерів шляхів сполучення став Інженерною академією, куди
приймалися лише особи, які мали вищу фізико-математичну або технічну освіту. Перші два курси
були закриті, а загальноосвітні предмети виключені з навчального плану. Загальне число студентів
академії обмежили 150 особами.
…Уже до 1890 р. зусиллями директора М. Герсеванова вдалося домогтися наступних перетворень:
були відновлені перші два курси й запроваджений п’ятирічний строк навчання. Приймалися
особи, що закінчили й гімназії й середні навчальні заклади; вступний іспит був єдиним для всіх. За
новими правилами ВУЗ мав за мету «готувати інженерів шляхів сполучення». Випускники
одержували «диплом на звання інженера шляхів сполучення з правом складання проектів і
виконання всякого роду будівельних робіт» (починаючи з випуску-1891).
Замість Конференції була заснована Рада інституту, головою якого були ректор (директор), член-
інспектор (помічник директора) і всі професори. Одночасно був утворений господарський комітет,
який відав фінансовою й адміністративно-господарською діяльністю.
Контингент студентів подвоїли із щорічним прийомом на перший курс 60 абітурієнтів. Штат
навчального персоналу на 1890 р. становив 12 професорів, 8 ад’юнктів (репетиторів), 8 штатних
викладачів і необхідне число позаштатних викладачів.
У 1885 р. з ініціативи М. Герсеванова педагоги розробили «Положення про техніків шляхів
сполучення» і програми іспитів на одержання звання техніка-шляховика. Їхнє навчання мало
заочно-очний характер. Цим, по суті, була започаткована середньотехнічна освіта в Росії.
Широке будівництво залізниць в 90-і роки вимагало збільшення випуску інженерів. За
Герсеванова в 1891 р. почалося будівництво Великого Сибірського шляху при особистій участі
випускників очолюваного ним інституту. Прийом на перший курс зріс удвічі-утричі, а загальне
число студентів сягнуло 890 чоловік (1896 р.).
Зусиллями М. М. Герсеванова й Ради інституту в 1898 р. був побудовано й відкрито перший
студентський гуртожиток на 50 осіб і їдальня при ньому по Обухівському (нині Московському)
проспектові, створена «студентська бібліотека» (1896).
ЯНКІ – НАШІ ВЧИТЕЛІ, з розвідки С. Канна «Досвід залізничного будівництва в Америці і
проектування Транссибу»
Сучасники писали, що після спорудження Великої китайської стіни людські руки не створювали
грандіознішої споруди, ніж Транссибірська залізнична магістраль. Введення її в дію було
здійснене у відносно стислі терміни. Не останню роль в цьому зіграло широке залучення світового
досвіду.
Особлива увага була звернута на досягнення північноамериканських будівельників. Особливість
Транссибу полягала в його спорудженні «засобами і розпорядженням скарбниці».
Обмежені ресурси, нерозвинена заповзятливість і скуті капітали не дозволяли уряду сподіватися
на нескінченні переробки і поліпшення магістралі. Він вибрав реалістичний шлях розробки
«полегшених» технічних умов, який дозволяв, у разі потреби, привести Сибірську дорогу «в стан,
що задовольняє умовам інших доріг в Росії лише добудовою, а не перевлаштуванням принаймні в
головних її частинах».
Застосування такого підходу тим справедливіше, якщо врахувати майже повну невивченість
Сибіру напередодні будівництва і необхідність здійснення великої програми досліджень
придорожньої смуги, на що вказували автори вже найперших проектів Сибірської залізниці.
У Америці подібні наукові роботи проводилися ще в 1853-1854 рр. у зв’язку з вибором
найвигіднішого напряму залізниці від р. Міссісіпі до Тихого океану. Тамтешній уряд субсидуваі
340 тис. доларів, а в дослідженнях взяли участь відомі фахівці – військовий топограф Фрімонт,
гідрографи Аббот і Гумфрейс, геолог Марку. Отримані дані про рельєф, клімат, грунти, рослинний
і тваринний світ значною мірою сприяли успішному освоєнню всього Західного краю США.
Праці цих експедицій, опубліковані у Вашингтоні 1856 року в 11-ти томах великого формату з
безліччю малюнків, карт, креслень, зберігалися в бібліотеці Інституту інженерів шляхів
сполучення в Петербурзі. Згадуючи про них, професор М. М. Герсеванов пропонував
організувати подібні дослідження в Сибіру, а в окремій брошурі прямо називав американців
«нашими вчителями, оскільки вони діють на такій же великій і малодослідженій території, багато
в чому схожій з нашою».
СЛАВА ГРОШАМ, бувальщина
Михайло Миколайович Герсеванов певний час працював викладачем Петербурзького головного
інженерного училища і майже щодня зустрічався з видатним математиком Миколою
Васильовичем Остроградським, з яким вони щиро приятелювали. Повернувшись того разу
додому, останній розповів домашнім:
– Віднині ми з Герсевановим домовилися, вітаючись, не цікавитися станом здоров’я один одного,
бо це, зрештою, дурниці. Ми вирішили запитувати: «Чи є у Вас гроші?» Якщо пролунає відповідь
«Слава богу, є», ось тоді, насправді, слава Богу.
Последние комментарии
4 часов 19 минут назад
4 часов 39 минут назад
5 часов 4 минут назад
5 часов 8 минут назад
14 часов 38 минут назад
14 часов 42 минут назад