Волк Игорь [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

- Волк Игорь [Справочник-дайджест] 24 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Николай Михайлович Сухомозский

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

class="book">інформагенціям

Кожна епоха характеризується якимись фундаментальними відкриттями. Давайте пригадаємо, з

чого почалося ХХ століття. Найбільшою науково-технічною подією став перший політ людини

літаком. Не важливо, скільки часу пробув той у повітрі. Важливе те, що ці секунди стали Історією

людства і сьогодні перетворилися на мільярди годин, які люди пронесли через свої окрилені тим

першим польотом душі.

Далі. Випробування атомної бомби. Наслідки цієї події нам невідомі повною мірою і до цих пір.

Ну і, звичайно, політ Юрія Олексійовича Гагаріна в космос. Планета побачила, що Людина дійсно

стала великою, подолавши тяжіння Землі і вийшовши в простори Всесвіту.

На жаль, людська пам’ять має здатність забувати багато що, у тому числі і грандіозні історичні

події. Ось і політ Ю. Гагаріна в багатьох країнах вже не пам’ятають. Коли в Сполучених Штатах

Америки я зустрічався з молодими людьми в школах і університетах, то рідко хто міг назвати ім’я

першого космонавта і країну, яка проводила його в політ. Частіше називають ім’я Джона Гленна.

Звичайно, американці – великі патріоти. Проте я вважаю, що таке ставлення до історії людства

глибоко помилкове.

І благородна акція перельоту Америкою і Росією на двох літаках радянського виробництва на

честь першого польоту людини в Космос повинна освіжити пам’ять людей. Я вірю, що задуманий

переліт відбудеться, і з свого боку докладу всіх зусиль для його здійснення.

…Коли мене запитують про можливість відправки космічних кораблів з людьми в глибини

космосу з метою пошуку інших цивілізацій, я відповідаю, що цього робити не можна. Перш за все

ми винні самі розібратися в тому, що відбувається в своєму будинку – на Землі. Хіба все в ньому

гаразд? То як ми можемо нести наш бруд на інші планети, до інших світів, коли з кожним днем

самі все більше втопаємо в ньому?

Та все ж космонавтика розвиватися буде. Шлях, вказаний Юрієм Гагаріним, нескінченний, і по

ньому йтимуть до тих пір, поки існуватиме людство. Але цей шлях буде тільки тоді успішним, коли наша етична досконалість відповідатиме технічній.


МІЛЬЯРДИ НА ВІТЕР, з кореспонденції Ю. Кривенка «Буран» відшумів. А шкода!»

15 листопада 1988 року на злітно-посадочну смугу космодрому Байконур сів крилатий

орбітальний човен багаторазового використання «Буран». Зробивши два витки навколо Землі, він

провів у космосі 3 години 25 хвилин. Багатьом тоді здавалося, що це – початок нової ери в

освоєнні Всесвіту. Адже передбачалося, що відбудуться ще два безпілотні візити на орбіту, а

потім човен прийме на борт екіпаж з двох космонавтів. На жаль, перша космічна подорож стала

останньою. А льотчикам-випробовувачам і космонавтам, що пройшли спеціальну підготовку, так

ніколи і не довелося доторкнутися до штурвалу унікального космічного човна... Хоча в програму

уже було вкладено близько 17 мільярдів доларів США.

Старт «Бурану-2», який носив неофіційну назву «Пташка», був намічений на 1991 рік.

Планувалося, що той зістикується з орбітальною станцією «Мир», а потім з «Союзом-2»,

космонавти якого імітуватимуть рятувальні роботи.

Але пригадайте той час... Країна стала дибом, руйнувалися її основи. Політ перенесли на 1992-й, а

потім, у зв’язку з різким скороченням фінансування, на кінець 1993 – початок 1994 року. Але вже

було ясно, що радянські човники навряд чи коли-небудь подолають земне тяжіння.

Проте офіційно програма «Енергія-Буран» не закрита до цього дня. Не тому, що хтось плекає

надію на її відновлення. Просто немає розпорядження уряду про виділення коштів на списання і

утилізацію устаткування. Стартові споруди перейшли у власність Казахстану, а перший «Буран»

заклали під іноземний кредит.

До цього часу не розформований і загін космонавтів, котрий складається з льотчиків-асів. Серед

них і кандидат в командири екіпажу першого пілотованого польоту Ігор Петрович Вовк. Між

іншим, цей унікальний фахівець, який літав на всьому, що тільки може літати, вже чотири роки

веде боротьбу за право займатися улюбленою справою – випробовувати літаки.


ЛЕТІВ БОСОНІЖ, з інтерв’ю І. Вовка О. Мілкусу «Політ на орбіту був відпусткою за

держрахунок»

– Ігорю Петровичу, не образливо, що звання Героя Радянського Союзу ви одержали за не

найскладнішу свою роботу ...

– Коли мені ставлять подібні провокаційні запитання, я погоджуюся: так, мені дали Героя

Радянського Союзу за задоволення. У мене