Семирадский Генрих [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

- Семирадский Генрих [Справочник-дайджест] 22 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Николай Михайлович Сухомозский

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

давньоримського світу для своєї майбутньої картини, а чи мислиме виконання чогось

подібного деінде, крім місця події, серед невичерпного матеріалу, який являють тутешні музеї,

руїни і навіть народний тип, надзвичайно близький до давньоримського.

ПЕЙЗАЖИСТ ІСТОРИЧНОГО ПЛАНУ, з інтернет-сайту Петербурзької академії мистецтв

Мистецтво Семирадського неможливо віднести до якої-небудь національної художньої школи,

воно – інтернаціональне. Сам же художник – один з найяскравіших представників пізнього

європейського академізму. Правда, він вніс в академічну традицію мальовничість, пленерні

початки: не випадково в його картинах велику, а то й чільну роль відіграє пейзаж.

Семирадський – майстер створення атмосфери, атмосфери природної й атмосфери дії. До того ж

він умів поєднувати їх з цікавим сюжетом. Ось чому академічна риторика, мотиви і пози, такі

знайомі і звичні публіці, які давно стали штампами, виглядали в нього по-новому, а сам художник

здавався ледве чи не новатором.

Коло улюблених сюжетів Семирадського був досить вузький. Це євангельські сюжети, епізоди

античної історії і сцени з повсякденного життя античних часів.

Він був ніби пейзажистом історичного жанру.


ФІГУРИ ВРАЖЕННЯ НЕ ПСУЮТЬ, з відгуку І. Рєпіна на картину «Фріна на святі Посейдона

в Елевзисі»

Велика картина..., незважаючи на всю академічну риторику, справляє «веселе» враження. Море,

сонце, гори так приваблюють очі і доставляють насолоду; а храми, а платан посередині; далебі,

жоден пейзажист у світі не написав такого красивого дерева.

Обличчя і фігури мене не радують, проте вони не псують враження.


САМ ВИБРАВ СВІЙ НАПРЯМОК, зі спогадів С. Левандовського

Помилковим є повторення того, що Семирадський був учнем і наслідувачем Пілоти. Зовсім він

ніколи ним не був. Його талант, бути може, був родинним, але не наслідувальним.

Дійсно, Пілота відігравав ведучу роль в історичному живописові того часу і, безумовно, щоправда, що деякі польські художники зазнали його впливу. Однак до них абсолютно не можна віднести

Семирадського, котрий власним могутнім талантом вибрав шлях і напрямок свого мистецтва.


ПРИДБАВ КАРТИНУ СЕМИРАДСЬКОГО, з листа Олександра III О. Боголюбову

Виставка в Академії мистецтв порядна і між великим паскудством зустрічаються гарні картини. Я

придбав там картину Семирадського, яка зображає римський вечір чи, краще, оргію часів Цесарів.

Картина дуже гарна і освітлення дуже гарне, хоча сюжет трохи грайливого змісту.


ГРІШНИЦЯ ПАРИЗЬКА КОКОТКА, з критичного огляду В. Стасова «Двадцять п’ять років

російського мистецтва»

Картину Семирадського «Христос і грішниця» ніяк не можна поставити в один ряд з картинами Ге

і Крамського. Вона поверхова за змістом. Грішниця в ній така собі сучасна паризька кокотка

Оффенбаха; Христос і апостоли, до того ж, складаються з одного костюма, так що не варто

говорити про неї, як про серйозне історичне творіння.

…Вона справила на нашу публіку дуже велике враження своїм блискучим колоритом,

франтівськими своїми барвистими плямами.


ШЕДЕВР, з оцінки картини Г. Семирадського «Танок серед мечів» Г. Сенкевичем

Тільки той, хто власними очима дивився на околиці Рима і Неаполітанську затоку, зуміє

зрозуміти, скільки правди і душі в цьому пейзажеві, у цій блакиті, у цьому співзвуччі рожевих і

блакитних квітів і в цій прозорості далечини.

Якби ця картина була тільки пейзажем, якби жодна людська істота не пожвавлювала тишу і

спокій, – навіть тоді вона була б шедевром.

ІНШІ ЧАСИ, ІНШІ ПІСНІ, зі спогадів І. Крамського

Бачив картину Семирадського «Християнські світочі», (про яку судити не вмію), а якби і взявся,

те, імовірно, був би упередженим і несправедливим, скажу тільки, що картина ця являє найбільшу

суму його достоїнств і найменшу – недоліків, а, значить, картина повинна бути гарна.

…Років через 30 чи більше, звичайно, виникне знову народний рух, а доти спіть і відпочивайте,

соратники. Тепер – інші часи й інші пісні! Невже Ви не бачите, що рід живопису Бакаловича,

Семирадського й інших – тепер найбажаніший. Його найбільш схильна визнавати і преса.


ЄВРОПЕЄЦЬ У НАЙШИРШОМУ СЕНСІ, з автореферату дисертації Т. Карпової «Творчість Г.

І. Семирадського і мистецтво пізнього академізму»

Антична традиція сприймалася Семирадським і багатьма його сучасниками як джерело