ОНУФРІЄНКО Юрій Іванович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Льотчик-космонавт (84/342). Перебував у Космосі 1 рік 14 діб 14 годин 46 хвилин 52 секунди.
Поза межами човна – 42 години 32 хвилини.
З робітничої родини.
Народився 6 лютого 1961 р. в с. Рясному Золочівського району Харківської області СРСР (нині –
Золочівський район Харківської області України).
Закінчив Єйське вище військове авіаційне училище льотчиків ім. В. Комарова (1978-1982), Міжнародний центр навчальних систем (1992-1994).
Служив льотчиком, старшим льотчиком 229-го авіаційного полку винищувачів-
бомбардувальників (1982-1984), старшим льотчиком 209-го авіаційного полку винищувачів-
бомбардувальників (1984-1989) Далекосхідного військового округу, в загоні космонавтів (1989-2004), заступником начальника 1-го управління Центру підготовки космонавтів ім. Ю. Гагаріна (з
2004).
Космонавт-дослідник (1991).
Герой Російської Федерації (1996).
Кавалер французького ордена Почесного легіону (1997), російського ордена «За заслуги перед
Вітчизною» IV ступеня (2004).
Нагороджений двома медалями NASA: «За космічний політ» і «За суспільні заслуги».
Здійснив два космічні польоти.
Під час першого на човні «Союз ТМ-23» (1996) працював на орбітальному комплексі «Мир».
Здійснив шість виходів у відкритий Космос.
Під час другого на американському човні «Endeavour STS-108» (2001-2002) працював на
орбітальному комплексі «МКС». Брав участь в монтуванні вантажної стріли, центральної секції
SO, а також антени, апаратури «Платан-М». Здійснив два виходи у відкритий Космос.
Серед друзів та близьких знайомих О. – Ю. Усачов, О. Поліщук, Ш. Люсід, М. Тюрін, К. Уолз, Д.
Бьорш та ін.
***
ЗАЛИШАЮСЯ РОМАНТИКОМ
,
з життєвого кредо Ю. Онуфрієнка
Я з всім своїм досвідом в порівнянні з космосом така маленька, мікроскопічна людина, що
залишуся романтиком на все життя, що залишилося.
ЗА ПРОГРАМОЮ, із службової доповідної «Четверта основна експедиція на МКС»
ЕКІПАЖ:
командир МКС – Юрій Іванович Онуфрієнко.
бортінженер-1 – Карл Ервін Уолз.
бортінженер-2 – Деніел Уїлер Бьорш.
Командир МКС і транспортного човна «Союз ТМ»:
Полковник ВВС РФ Юрій Іванович Онуфрієнко; 2-й політ, 342-й космонавт миру, 84-й космонавт
Росії.
Бортінженер-1 МКС і транспортного човна «Союз ТМ»:
Полковник ВВС США Карл Ервін Уолз; 4-й політ, 300-й астронавт світу, 188-й астронавт США.
Бортінженер-2 МКС і транспортного човна «Союз ТМ»:
Капітан 1-го рангу ВМС США Деніел Уїлер Бьорш; 4-й політ, 299-й астронавт світу, 187-й
астронавт США.
Тривалість польоту: 195 діб 19 годин 38 хв. 13 сек.
ЗАВДАННЯ КОСМІЧНОГО ПОЛЬОТУ:
виведення екіпажа МКС-4 на човні «Шаттл» UF1;
обслуговування операцій по стикування і розстикування човнів «Прогрес М1-7», «Прогрес М1-8» і
«Спейс Шаттл»;
розвантаження човнів «Прогрес М1-8» і «Шаттл»;
продовження робіт по розгортанню станції і підтримці її працездатності;
виконання позачовнової діяльності – два виходи на РС МКС із стикувального відсіку СО1 «Пірс» і
чотири виходи з шлюзової камери «Квест» АС на АС МКС;
виконання програми науково-прикладних досліджень і експериментів за замовленням
«Росавіакосмосу», японського космічного агентства NASDA і європейського космічного агентства
EKA.
виконання робіт за програмою експедиції відвідин ЕП-3;
передавання зміни експедиції МКС-5 і повернення екіпажу експедиції МКС-4 на кораблі «Шаттл»
польоту UF2.
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ПОЛЬОТУ:
Прийнято два шаттли, що доставили центральну секцію SO основної ферми, мобільний
транспортер МТ і мобільну систему обслуговування MBS.
Прийняті і розвантажені вантажний човен «Прогрес М1-8» і вантажний модуль «Leonardo».
Прийнята російська експедиція відвідин на човні «Союз ТМ-34» (з другим космічним туристом).
Виконано цикл випробувань маніпулятора SSRMS.
Продовжені наукові дослідження за російською і американською програмами.
Виконано 30 науково-прикладних досліджень та експериментів.
Станція передана екіпажу 5-ої основної експедиції.
ІСНУЄ МОВА КОСМОСУ, з кореспонденції І. Лисова «Гудок електровоза на орбіті, або Політ
STS-110»
Третій день на «Атлантісі» розпочався, коли човен і станцію розділяло не більше 3000 км.
В цей же час підйом був і у четвертої експедиції на МКС – програма польоту передбачала
незвично велику кількість спільних робіт, і розпорядок дня вирішили повністю сумістити.
Стикування було призначене на 16:06, а поки Юрій Онуфрієнко налаштував камкордер для запису
зустрічі екіпажів і взяв зразки повітря.
До 13:45 Блумфілд і Фрік виконали маневр, котрим починається завершальний етап зближення з
відстані в 8 морських миль.
«Атлантіс» ніби підпірнув і до 15:05 був вже в 500 м знизу від орбітального комплексу. Через 10
хвилин на дальності 180 м Майкл Блумфілд перейшов на ручне управління і акуратно вивів
«Атлантіс» в точку попереду станції – «на вектор швидкості».
О 16:05 над територією Китаю відбувся дотик стикувального вузла шаттлу до вузла гермоадаптера
PMA2. Бортінженер станції Ден Бьорш відзначив цю подію ударом в судновий дзвін, як це робив
колись перший командир МКС Білл Шеперд. За статутом це справа – ніби командирська. Втім, що, власне, Юрію Онуфрієнкові до статуту і традицій американських ВМС?
…Хоч на МКС в цей час знаходилося десять чоловік (сім з них – екіпаж шаттлу «Атлантіс»), до
преси вийшов один Юрій Онуфрієнко. Це можна пояснити тим, що, по-перше, прес-конференція
проводилася за російською програмою, а, по-друге, американці готувалися до виходу у відкритий
космос. Бортінженери МКС Карл Уолз і Денієл Бьорш теж були зайняті. Посипалися запитання.
– Ви на орбіті вже більше ста діб. Могли б назвати улюблене блюдо з тих, якими ви
харчуєтеся на станції?
– Я вчора розкрив банку номер три.
І уточнив:
– Чим більший номер на банці, тим краще її наповнення.
– А що означає номер три?
– Це консерви. Звичайні консерви – може бути свинина, може бути баранина, може – яловичина.
Вони надзвичайно поживні і корисні. Їх із задоволенням споживає весь екіпаж. Це найулюбленіші
продукти, які є на борту.
– А чого з продуктів більше всього не вистачає?
– Ну, свіжих зелених овочів.
– Не жалкуєте, що не стали першовідкривачем у Космосі?
– У мене немає таких амбіцій. Я думаю, що зараз розвиток космонавтики на такому рівні, що це
вже нормальна робота. Вона – як звичайна трудова вахта. Це – як видалений форпост, на якому
працює звичайна команда, виконує завдання, заплановані, скажемо так, на Великій землі.
– А як працюється пану Уолзу? Чи немає якихось проблем мовного характеру?
– У нас не існує мовної проблеми на борту. Ми довго тренувалися, і тому добре знаємо один
одного. І також у нас спеціальна мова. Вона включає скорочені слова як англійською, так і
російською. Це – мова космосу.
ШКОЛЯРІ МАЮТЬ СВІЙ СУПУТНИК, з статті О. Папкова «Колібрі-2000» з позивним «RS-21»
Мікросупутник «Колібрі-2000» розроблено і виготовлено російськими фахівцями. За цим
процесом спостерігали школярі РФ і Австралії, а з початком його експлуатації вони беруть
активну участь в обробці інформації бортової наукової апаратури. Апарат є оригінальною
розробкою з використанням сучасних технологій і мікроелектроніки.
Основними цілями його створення і запуску є:
– залучення молоді до передових космічних технологій;
– розвиток у молоді творчої ініціативи і практичних навичок організації і проведення
фундаментальних космічних досліджень;
– розвиток творчої взаємодії молоді (школярів) Росії і зарубіжних країн.
У проекті беруть участь фізико-технічна школа при Інституті атомної енергії (м. Обнінськ) і дві
австралійські школи (м. Сідней), а також окремі школярі Москви і Калуги.
…Здійснення порівняльних досліджень навколоземного космічного простору над територіями
високоіндустріальної Європи і Австралії, менш схильної до техногенних дій, представляє великий
науковий і практичний інтерес.
Управління бортовою апаратурою супутника здійснюється системою дистанційного
обслуговування космічного апарату «ДОКА-Б15А».
«Колібрі-2000» доставлений з космодрому «Байконур» в космос російським транспортно-
вантажним човном «Прогрес М1-7» 27 листопада 2001 року. Протягом майже чотирьох місяців
мікросупутник перебував в транспортно-пусковому контейнері на вантажному човні, пристикованому до міжнародної космічної станції. Перед відділенням «Прогресу М1-7» від МКС, командир екіпажу Онуфрієнко Юрій Іванович встановив в люк транспортний-пусковий контейнер
з супутником.
І 20 березня 2002 року після відходу транспортно-вантажного човна від МКС на передбачену
відстань, за радіокомандою з Землі був проведений запуск супутника.
Його сигнали, які містять основну телеметричну інформацію в коді Морзе, приймаються
радіоаматорами всього світу на частотах 435835 і 145825 кГц.
ДОСТОЙНИЙ ВИСОКОЇ ЧЕСТІ, указ президента Російської Федерації «Про присвоєння
почесного звання льотчика-космонавта»
За успішне здійснення міжнародного космічного польоту на орбітальному науково-дослідному
комплексі «Мир» і виявлений при цьому високий професіоналізм присвоїти почесне звання
«ЛЬОТЧИК-КОСМОНАВТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ» підполковникові Онуфрієнкові Юрію
Івановичу – космонавтові-випробувачеві Центру підготовки космонавтів імені Ю. О. Гагаріна.
Президент Російської Федерації
Б. Єльцин
Москва, Кремль
16 жовтня 1996 року
N 1443
ДО НОВОГО СТАРТУ – ГОТОВИЙ, з замітки РІА «Новини» «Юрій Онуфрієнко готовий
відправитися на Марс»
9 липня 2002 р.
Російський космонавт, командир четвертої постійної експедиції на міжнародній космічній
полковник ВПС Юрій Онуфрієнко, який лише в червні цього року повернувся на Землю після 196-
добового польоту на космічній станції, висловив бажання взяти участь в першому польоті
інтернаціонального екіпажа на планету Марс. Передбачається, що подібна експедиція буде
здійснена в 2014-2015 роках.
– Будь-який політ людей в космос – це підготовка до майбутніх міжпланетних перельотів, накопичення досвіду для їх здійснення, – переконаний космонавт.
Стосовно роботи четвертої експедиції на МКС, Онуфрієнко повідомив, що він і члени екіпажу –
американські астронавти Денієл Бьорш і Карл Уолз – свою програму «відпрацювали чисто і
повністю».
Последние комментарии
3 часов 36 минут назад
20 часов 57 минут назад
21 часов 20 минут назад
21 часов 34 минут назад
21 часов 35 минут назад
21 часов 36 минут назад