Корф Николай [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

реформах?

Що можемо взяти у завтрашній день із педагогічної спадщини К. Ушинського, прикладу його

власного життя?

«Мова народу – найкращий цвіт його духовного життя, що ніколи не в’яне і завжди знову

розпускається… Мова є живим, найбагатшим і міцним зв’язком, що з’єднує віджилі, теперішні і

майбутні покоління народу в одне велике, історичне живе ціле. Вона не лише виражає собою

життєвість народу, але й є саме це життя. Коли зникає народна мова, – народу нема більше!»

...У Швейцарії Костянтин Дмитрович почав працювати над унікальною в тодішній педагогіці

книжкою для класного читання – «Рідне слово», яку завершив вже на батьківщині. Чудовий

підручник не прийшовся до шмиги владі – міністр освіти Толстой і Синод організували справжнє

цькування книги та її автора – за нібито атеїзм, «дидактичну свистопляску», «загравання з

народом».

Але самі вчителі, та й учні, сприйняли «Рідне слово» як ковток свіжого повітря, воно стало

настільною книжкою багатьох поколінь – перевидавалося 150 разів! До речі, визначний

послідовник К. Ушинського в Україні, відомий педагог і основоположник земської початкової

школи М. Корф, наперекір Міністерству освіти і Синоду, запровадив «Рідне слово» у початкових

школах Олександрівського повіту Катеринославської губернії, називаючи підручник

«неоціненною книжкою», «перлом нашої педагогічної літератури». Сам Микола Олександрович

підготував читанку «Наш друг» – на зразок «Рідного слова».

ЩИРО ЛЮБИВ УКРАЇНЦІВ, з статті А. Погрібного «Коли зникає народна мова, народу більше

нема»

Відгукуючись на мої попередні бесіди, у яких йшла мова про потребу відродження нашою

педагогікою національних, українських коренів, Л. Стасюк з Житомира гнівно мене «припечатує».

Як можна, докоряє у своєму листі, російського педагога Костянтина Ушинського потрактовувати

як українського? Мовляв, увесь же світ знає, що він – російський…

А ось лист від М. Рудницького з м. Рівного. Він повідомляє, як зберігається пам’ять про К.

Ушинського як про людину, котра гаряче любила Україну, у Рівненській області. ...Переконливо

пише п. Рудницький про вплив К. Ушинського на відомого діяча народної освіти, організатора

початкових земських шкіл в Україні Миколу Олександровича Корфа. «Німець за походженням,

росіянин за місцем народження, українець за місцем, де жив, Микола Корф був глибоко вражений

тією несправедливістю, яку чинили російські шовіністи, знищуючи все українське та насаджуючи

свою пиятицько-матюкальну «культуру». Тож мешкаючи в Україні, він щиро полюбив наш народ

та його мову. Корф доводив, що дитину треба навчати рідною мовою, українців – українською, і

як приклад ілюстрував: запитайте дитину, що то є «потолок» (замість «стеля») – і, не знаючи, вона

відразу засоромиться, знітиться, і то вже весь процес навчання загальмовано». І як висновок

автора листа з Рівного: «Так, це був прямий вплив К. Ушинського, причому вплив

щонайвиразніший.»

ДО ОСТАННЬОГО ПОДИХУ, з біографії М. Пісковського «Корф»

Він помер ...на руках коханої дружини від «остаточного виснаження життєвих сил», як визначили

лікарі.