Ковалевский Павел [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

вирішив він, – я заведу свій власний журнал.

І теж помилився.

За допомогою рідного брата, Михайла Михайловича, зібрав він деякі кошти: узяв на себе відділ

полеміки: нападав, відбивався, гризся і гриз; але поклав в цю справу і своє здоров’я, і останні

засоби свої і брата (людини сімейної), залишився за бар’єром з боргами, із смертельною недугою,

нажитою в Сибіру. Він сердився, а його супротивники сміялися – і сміх переміг. Його журнал

«Епоха» Салтиков прозвав «спідницею», а членів редакції «стрижами», сам Некрасов помістив в

«Свистку» декілька смішних куплетів...

...Над жителями Місяця знущалося ще більше, навіть не прочитавши статей; а вони саме і

писалися, аби довести, що на Місяці ніяких жителів немає. Бідний Достоєвський від всього цього

глибоко страждав; сліди неприязні «Сучасника» бачив там, де їх бути могло не більш, ніж жителів

на Місяці. Зламався в друкарні якийсь вал якраз до виходу сезонної книжки; рука «Сучасника» і

тут була, – вона зламала вал! без неї він не зламався б!

– Однак вали не в одній вашій друкарні ламаються, – прагнули його заспокоїти.

– Ламаються, так, але не до виходу книжки! А тут саме до виходу! І саме сезонного, перед

передплатою. Ні, тут не без руки «Сучасника»! Ні! Для мене це абсолютно ясно!

Боляче і жаль було бачити в цей час Достоєвського. Він був схожий на зацькованого звіра, який

ще має сили огризатися ...

НІЧОГО СПІЛЬНОГО НЕ МАЮТЬ, з статті П. Ковалевського «Нове ім’я в російських

мистецтвах»

Між Ахенбахом і Боголюбовим, з одного боку, і Каламом та Айвазовським, з іншого, – немає

майже нічого спільного.

…Калам і Айвазовський – художники-поети, навіть ідеалісти, якщо хочете; Ахенбах і Боголюбов –

реалісти. У перших – щось схоже на поетичні спогади про природу; у других – вірне передавання

її явищ.

НАСОЛОДА ВІД НЕ ЗОВСІМ ДОЗВОЛЕНОГО, зі спогадів П. Ковалевського

У його (Єг. Ковалевського – авт.) вітальні зливалися потоки добірних сил адміністрації й

літератури, котрі доти ще не зливалися. Тут вибраний на міністерський пост Головнін селезнем

перевалювався за Чернишевським, хапаючи його руку, яку той йому не давав потиснути, а

справжні міністри і перший серед них Горчаков …відчували у присутності народу, який пише,

…особливу насолоду чогось не зовсім дозволеного.

...Письменники з свого боку отримували можливість споглядати поблизу тих, кого до цього

бачили лише на відстані.

ДОПОМОЖІТЬ ТАРАСОВІ ГРИГОРОВИЧУ, з листа В. Жемчужникова П. Ковалевському

Павле Михайловичу! – прискорте швидше Раду Літературного фонду на допомогу бідному

Шевченку. У нього водянка в грудях у сильному ступені, і хоч лікує його хороший лікар з приязні,

але медична допомога паралізується невлаштованністю життя Шевченка і відсутністю будь-якого

за ним догляду; живе він в Академії, у кімнаті, поділеній антресолями на два яруси, спить у

верхньому, де вікно знаходиться врівень з підлогою, а працює в нижньому, де холодно. В обох

ярусах вогко, дме з вікна, особливо в верхньому, тому, що воно починається від підлоги. Це

посилює набряклість ніг і примушує до існуючої хвороби простуду.

ПЕРЕСТАЛИ ВІДВІДУВАТИ ЦЕРКВУ, з книги О. Боголюбова «Нотатки моряка-художника»

1854

Товариш мій, кн. Максутов, діяв інакше. Він відшукав свого знайомого Павла Михайловича

Ковалевського, письменника, який жив тут для здоров’я з молодою своєю дружиною, милою

хохлушкою, дуже приємною і розумною жінкою. Наступного дня я з ними познайомився і,

завдяки вказівкам Павла Михайловича, почав огляд Венеції в правильнішому порядку...

1855

Вирішили їхати назад до Риму на зимові квартири. Після повернення швидко ввійшли в колишню

колію життя. Проте в сенсі емансипації розуму з деякими з моїх приятелів трапилася ось яка зміна.

Проживав тут наш добрий знайомий П. М. Ковалевський з своєю молодою дружиною. Той самий,

який писав нотатки про Італію. Це була людина розумна, освічена і ліберальна. Звичайно, біля

нього згрупувалася молодь і, як завжди, почалися палкі суперечки про мистецтво і, нарешті,

досягли політики і релігії. У останній цей пан встиг похитнути розум моїх приятелів так, що

раніше вони співали на криласі, а тепер знайшли, що безглуздо дерти горло даремно, і перестали

ходити до церкви.

1858

У Парижі проживав мій хороший знайомий по Риму Павло Михайлович Ковалевський з

дружиною.