Шульгин Николай [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

«Епоха» Ф.

Достоєвського; «Сучасник» – «Вітчизняні нотатки» М. Г. Чернишевського, М. О. Некрасова, М. Є.

Салтикова-Щедріна; «Російське слово» – «Діло» Г. Є. Благосвєтлова та ін.

Приміром, видавець журналу «Діло» М. І. Шульгін намагався довести цензурній владі, що

задоволення інтересів передплатників припиненого «Російського слова» номерами журналу

«Діло» має чисто комерційний бік. Він писав: «Усі статті не мають нічого спільного з тим

напрямком, за який засуджували «Сучасник» і «Російське слово».

Проте не завжди цензуру вдавалося обдурити. Влада знала, що «журнал «Діло» – те ж «Російське

слово», тільки під іншою обгорткою. В агентурній записці на ім’я шефа жандармів значилося, що

співробітники заборонених журналів «Сучасник» і «Російське слово» перейшли в «Жіночий

вісник» і «Справу»; що, хоча офіційний редактор «Справи» – М. І. Шульгін, насправді ж – це Г. Є.

Благосвєтлов.

Практика зміни назви настільки вкоренилася, що і через багато років В. М. Пуришкевич у

«Доповіді про пресу», відзначаючи, як складно уряду боротися з лівими виданнями, говорив про

те ж саме: «Усвідомлюючи, що газету можуть закрити, обачні... редактори... виклопотують собі

10-15 назв для однієї і тієї ж газети. Ви закрили газету «Русь», завтра вона буде названа «Усь», потім «Вісь» і в зворотному порядку».

…Видавець журналу «Діло» М. І. Шульгін намагався домогтися передання свого видання більш

поблажливому цензору, ніж Ф. П. Єлєнєв, про якого М. В. Шелгунов писав: «Це пан... з пером

незламної, римської твердості, якщо він озброєний ним при читанні коректури». Необхідність

заміни цензора мотивувалася тим, що Ф. П. Єлєнєв живе дуже далеко від друкарні і це створює

видавцям додаткові незручності.

З ЧЕСНОЮ ДУМКОЮ СМІЛИВО ЖИВИ, з замітки І. Сабірової «Я все прочитаю»

Що я знайшла на верхній книжковій полиці! Добірку журналу «Живописний огляд» в твердій

палітурці. Дбайливо відкриваю сторінки, ні, не старі, проте зрушені часом. Буква «ять», але

цитуючи, мені доведеться замінити її на «е», на жаль... Інше набираю відповідно до тексту.

Редакцiя Журналу: С.-Петербургъ, Невський пр., б.114.

Керівники журналу Н. Зуєв, М. І. Шульгін, П. Н. Польовий.

Девізом одного з редакторів журналу О. К. Шелера, було:

«З чесною думкою сміливо живи

Якби не гнав, не давив тебе світ»

На сторінки журналу занесені імена всіх видатних діячів на терені літератури, мистецтва і науки.

Видання – чуже будь-якої партійності. До участі в ньому вдалося залучити кращі літературні сили, і ціла плеяда молодих письменників та поетів вийшла на суспільний терен...

Трепетно перегортаю сторінки. Фотографії, репродукції, вірші, оповідання, повісті. Я все

прочитаю...