Цюрупа Александр [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

продовольчій політиці. Насправді весь арсенал засобів, що склали основу продовольчої

політики «військового комунізму», фактично сформувався ще до Жовтневої революції.

29 листопада 1916 р. О. О. Ріттіх (з листопада 1916 р. – управитель міністерства землеробства, а з

12 січня 1917-го – міністр землеробства) підписав ухвалу про хлібне розверстування, а 7 грудня

були визначені норми губернських постачань з подальшим розрахунком продрозкладки за

повітами і волостями. Продрозкладка в Росії започаткована в січні 1917 року.

17 лютого 1917 р. Ріттіх виступив в Державній Думі з детальним обґрунтуванням продрозкладки

як дієвого засобу вирішення продовольчих проблем.

Після Лютневої революції, в перші два місяці діяльності Тимчасового уряду, продовольчою

політикою керував земський лікар-подвижник кадет А І. Шингарьов. Будучи міністром

землеробства, він провів закон про хлібну монополію.

...У першому складі Раднаркому наркомом у справах продовольства став потомствений дворянин

Іван-Броніслав Адольфович Теодорович. Однак до середини грудня, коли він остаточно залишив

посаду, результати його діяльності дорівнювали нулю.

...25 лютого 1918 р. Раднарком затвердив наркомом продовольства О. Цюрупу. Цю справу він –

земський статистик, агроном-практик, керівник крупними латифундіями – знав досконально.

Цюрупа пропонував запаси промтоварів, сільськогосподарських машин і предметів першої

необхідності на суму 1,162 млн. руб. направити в хлібородні регіони. ...Спираючись на кадрове

ядро Наркомату – і старих, досвідчених харчовиків – Цюрупа проводить в життя розроблену ще

царським міністром Ріттіхом продрозкладку і підготовлений кадетом Шингарьовим закон про

хлібну монополію.

Влітку і восени 1918 р. в центрі уваги Цюрупи – збирання врожаю, заготівля продовольства. За

допомогою профспілок, фабзавкомів і місцевих Рад Наркомпрод створював робочі загони, які

організували на місцях збирання врожаю, транспортування зерна і заготівлю хліба.

Громадянська війна змушувала до надзвичайних заходів. Цюрупа роз’яснював: «Зараз, коли у нас

немає. товарів, коли наші запаси не поповнюються і живемо одержаним нами спадком, ми не

можемо провести товарообміну в широкому масштабі. Зараз, коли громадянська війна відняла у

нас величезні хлібні території, паливні й ін., форми майбутнього нам недоступні. Ми маємо,

вдаючись до сурогатів, по своєму ліжку простягати ніжки... В умовах пожежі не можна допускати

експериментів. Ми повинні одержати хліб».

Які ж реальні підсумки діяльності наркомпрода Цюрупи? За даними економіста-аграрія П. І.

Лященка деградація хлібного ринку почалася до революції 1917 р. А після Жовтня заготівля хліба

незмінно збільшувалася. ...Таким був результат діяльності Цюрупи, котрий використав досвід

вітчизняної продовольчої політики дореволюційних років.

ЗУСТРІЧ З ПОЕТОМ, з книги П. Кузька «Єсенін, яким я його знав»

Однією з постійних тем наших розмов була продовольча політика Наркомпроду, і Єсенін часто

сперечався зі мною, захищаючи мішечництво і лаючи загороджувальні загони. Поет не завжди

розумів жорстку продовольчу політику більшовиків...

Якось під час однієї з наших бесід (це було влітку 1918 року) я розповів Єсеніну про те, яку

величезну організаторську роботу з постачання населення продуктами першої необхідності

виконують О. Д. Цюрупа і його колегія і як скромно живуть нарком та його помічники. Народний

комісар продовольства О. Д. Цюрупа обідав разом з своїми товаришами по службі в

наркомпродівській їдальні, причому частенько без хліба.

Єсенін попросив познайомити його з Цюрупою. ...Я легко влаштував зустріч.

Цюрупа був уважний і привітний з Єсеніним. Під час короткої розмови він сказав, що радий

познайомитися з поетом, що він про нього чув і читав його вірші, які йому сподобалися.

Прощаючись, Олександр Дмитрович просив передати привіт Зінаїді Миколаївні (дружині Єсеніна

С. – авт.), яка в цей час вже не працювала в комісаріаті.

Сергій Олександрович був дуже задоволений цим побаченням.

ЗНЕПРИТОМНІВ ВІД ГОЛОДУ, з повісті М. Прилєжаєвої «Життя Леніна»

Цюрупа ...встав. І раптом похитнувся і впав, втративши свідомість, на підлогу.

Ленін схопився, підбіг:

– Олександре Дмитровичу, голубчику, що з вами?

Цюрупа лежав на спині, розкинувши руки, з мертвотно-сірим обличчям. Його оточили. Хтось

викликав по телефону лікаря.

– Води, швидше