Федоров Авенир [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

ФЕДОРОВ Авенір (Михайло) Кузьмич

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Бізнесмен, державний діяч. Перший офіційний глава Владивостока.

З міщанської родини.

Народився 14 грудня 1840 р. в Херсонській губернії Російської імперії (нині – Херсонська область

України).

Помер 16 жовтня 1906 р. в м. Владивостоці Російської імперії (нині – м. Владивосток РФ).

Похований на Покровському цвинтарі.

Закінчив курси механіків.

Служив матросом, унтер-офіцером 11-го судоремонтного Чорноморського екіпажу, кондуктором

Корпусу інженерів-механіків, судовим механіком в компанії Дніпро-Бузького пароплавства (усе –

1856-1865), шхуни «Алеут» (1865-1871), пароплава «Суйфун»(1871-1873), асесором комісії

військового суду при Владивостоцькому порту (1873-1875), міським головою Владивостока (1875-

1883; 1891-1902).

Учасник навколосвітньої подорожі на шхуні «Алеут» (1865-1867).

Кавалер декількох російських, японських і китайських орденів.

Перший голова Громадського комітету з завідування Олександрівськими морехідними класами

(1890).

Один з фундаторів Товариства з вивчення Амурського краю (згодом – його довічний член), в ті

роки – наукового і культурного центру Владивостока. Поки у ТВАК не було свого музею, він

безоплатно запропонував розмістити у себе в будинку вже зібрані колекції, а коли музей, нарешті, почали будувати, не лише став членом будівельної комісії а й безкоштовно поставляв матеріали з

свого лісопильного заводу, жертвував гроші на видання друкованих праць Товариства.

Член Комітету із спорудження першого музею в місті, на що безоплатно виділяв будматеріали.

Ім’я нашого земляка присвоєно бухті в Амурській затоці.

На його честь було також названо одну з вулиць далекосхідного міста, проте за Радянської влади її

перейменували в вул. ім. Арсеньєва.

Серед друзів та близьких знайомих Ф. – П. Рогулі, В. Панов, К.Старицький, В. Лавров та ін.

***

ВІРНИЙ КУРС,

з життєвого кредо А. Федорова

Гарний моряк і на суходолі з курсу не зіб’ється.

ПОПОВНЮВАВ СКАРБНИЦЮ, з офіційного інтернет-сайту Владивостоцької міської

адміністрації

Зійшовши на берег, Федоров зайнявся підприємництвом: на березі ріки Суйфун побудував

лісопильний завод, в селі Роздольному – заїмку, почав розробляти вугільні копальні і поставляти

вугілля на кораблі Сибірської флотилії.

У 80-і роки він придбав річковий мілкосидячий колісний пароплав «Піонер», призначений для

пасажирських перевезень. У газеті «Владивосток» ранньою весною 1884 р. з’явилося оголошення:

«Пароплав «Піонер» здійснюватиме рейси протягом літа річкою Суйфун від Роздольного до

Річкового і назад двічі в тиждень».

Пароплав ходив за розкладом – по вівторках і п’ятницях. Оплата проїзду від острова Річкового до

Роздольного була наступна: квиток в каюті коштував 3 рублі, палубний квиток – 1 рубль, пуд

вантажу – 20 копійок.

У селі Роздольному «Піонер» розвантажувався біля причалу, який належав Федорову. Значення

цих рейсів було дуже важливим для переселенського руху і розвитку торгівлі в краї.

Коли почалося будівництво залізниці від Владивостока до Хабаровська, «Піонер», окрім

звичайних вантажів, почав перевозити будівельні матеріали, рейки, ваговиті і великогабаритні

вантажі за допомогою барж.

По завершенні будівництва залізниці і з початком руху нею вантажних і пасажирських потягів,

необхідність в річкових перевезеннях відпала. У травні 1895 року було ухвалено рішення про

припинення пароплавних рейсів річкою Суйфун і, одночасно, М. К. Федорову надіслали припис:

«Заснувати сполучення протокою Босфор Східний для встановлення правильних відносин між

містом Владивостоком і Російським островом, населення якого в даний час досягає 3000 осіб».

Виконуючи це рішення, Федоров орендував у фірми «Бріннер, Ковальов і К0» паровий гвинтовий

катер «Дружок» і розпочав регулярні рейси на острів Російський. Крім того, Михайло Кузьмич

займався регулярними перевезеннями бухтою Золотий Ріг.

Керуючи містом, він велику увагу приділяв впорядкуванню, водопостачанню і санітарії, енергійно

знаходив засоби поповнення міської скарбниці.

ОБИРАВСЯ НЕОДНОРАЗОВО, з статті «Федоров Михайло Кузьмич» на athos.vl.ru

На посаді міського голови Федоров працював дуже енергійно і плідно. Багато часу і сил він