Скадовский Иван [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

- Скадовский Иван [Справочник-дайджест] 20 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Николай Михайлович Сухомозский

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

class="book">Скадовський:

– Я націоналіст і люблю Росію. Я люблю Росію в тому вигляді, в якому вона існувала до

революції, з її потужністю і величчю, з її безмірністю, з її завоюваннями. Дроблення Росії, що

відбулося після революції, і зокрема виділення України, Білорусії тощо, я розглядаю як явища

політичного занепаду, тим сумнішого, що для цього дроблення немає ніяких підстав. Українці і

росіяни завжди складали єдине ціле. Українці і росіяни – один народ, одна нація, і виділяти

Україну в якій би то не було формі із загального цілого не було ніяких підстав.

Слідчий:

– Як сумістити ваше твердження, що ви переконаний християнин – супротивник насильства, з

вашою заявою, що ви любите Росію в її старому вигляді, з її завоюваннями, тобто плодами

насильства, здійсненого над цілими народами?

Скадовський:

– Це, звичайно, не логічно, проте я людина, і мені не чужі людські слабкості. Крім того, не всі

територіальні придбання Росії повинні розглядатися як факти насильства. До такого, наприклад,

акту, як участь в розділі Польщі, визначення насильства застосоване бути не може. Польща в

ХVIII столітті була загрозою міжнародному спокою, і дії проти неї Росії, Австрії і Пруссії стали

актами самооборони, котрі забезпечили громадський порядок в Східній Європі.

Повинен сказати, що тепер, коли Польща не являє загрози міжнародному спокою, я є

прихильником її незалежності.

Якщо я... є супротивником виділення України в особливе національне формування, то виділення з

Росії Польщі після революції я, навпаки, вітаю.

Слідчий:

– Що ви можете сказати про внутрішній лад царської Росії і ваше ставлення до нього?

Скадовський::

– Ідею зосередження необмеженої влади в руках імператора – помазаника Бога – я розглядаю як

позитивну. У цьому сенсі дореволюційний лад Росії близький моїм уявленням про ідеальний

суспільний устрій, і я є його прихильником.

Маю, проте, обмовитися: по-перше, якщо я є прихильником російської монархії, то це не означає,

що я прихильник монархії взагалі. Я прихильник такої монархії, в якій монарх є саме помазаником

Божим. Такі, наприклад, монархії, як колишня Німецька імперія чи Іспанське королівство, де

монархи – не помазаники, мені чужі.

По-друге, будучи прихильником російського монархічного ладу, я зовсім не є прихильником тих

збочень і спотворень, які мали місце на практиці... Лад монархічний тут ні до чого.

Збочення ці були результатом історичного падіння моральності в Росії, що привело зрештою до

появи ворожих монархії політичних течій і утворення антимонархічних партій соціал-демократів,

соціалістів-революціонерів тощо і до повалення монархії революцією.

Слідчий:

– Ви звинувачуєтеся в тому, що разом з архієреєм Титовим організували в Турткулі нелегальний

молитовний будинок, де проводили контрреволюційну монархічну агітацію серед віруючого

населення; чи визнаєте в цьому себе винним?

Скадовський:

– Ні, не визнаю і по суті справи показую, що здійснював релігійні обряди і богослужіння я в своїй

квартирі, причому при богослужінні дійсно одягався в ризи. При здійсненні мною богослужінь

іноді, окрім моєї дружини і архієрея Титова, були присутні і сторонні віруючі, котрі бажали

помолитися. На прохання віруючих я справді виконував релігійні таїнства: сповідь, хрещення,

служив молебні, панахиди... Контрреволюційній агітації я ніколи і ніде не вів.

Слідчий:

– Зачитую вам свідчення свідка, який викриває вас в тому, що ви вели систематичну

контрреволюційну монархічну агітацію. Чи визнаєте ви це?

Скадовський:

– Ні, не визнаю і заявляю, що контрреволюційній агітації я ніколи і ніде не вів.


ВІВ КОНТРРЕВОЛЮЦІЙНУ АГІТАЦІЮ, з показів «свідка» в 1937 р.

Будучи релігійним, я випадково дізнався, що в місті Турткулі на Чимбайській вулиці в будинку

№40 організована молитовня, в якій відбуваються богослужіння. В один з недільних днів на

початку серпня 1937 року я відправився туди для того, щоб прослухати літургію.

Перш ніж допустити мене до церкви, священик Скадовський запитав, чи давно я говів, і коли я

йому відповів, що років десять тому, то на літургію мене не допустив, а запропонував в один з

найближчих днів прийти на сповідь.

Через декілька днів я прийшов на сповідь, і Скадовський ..став мене сповідати. Під час сповіді він

вів контрреволюційну агітацію...

Після