Лорер Николай [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

class="book">наражався на його різкі насмішки. …Йшов з «Будиночка» дещо скривдженим і все ж продовжував

бувати там щодня. Він знав безліч анекдотів, майстерно їх розповідав і часто якимось дотепним

слівцем розряджав атмосферу, яка занадто розжарилася.

ВІДМІННІСТЬ В ПОДАЧІ МАТЕРІАЛУ, з дослідження М. Борисенка «Дві статі – два тексти:

гендерні підходи до мемуаристики першої половини ХІХ століття»

Світ все більше набуває жіночих рис. Феміністки, відвоювавши відносне рівноправ’я в практичній

сфері, взялися за теорію. Під гаслом «Жінка гідна власної історії!» збільшується кількість робіт, в

яких автори доводять можливість і необхідність окремої жіночої історії.

…Тому, як мені здається, було б цікаво провести порівняльний аналіз двох «різностатевих»

мемуарів. …Відібрані «Спогади» С. В. Капніст-Скалон і «Нотатки мого часу» М. І. Лорера.

…Зіставляючи мемуари, не можна забувати, що жінка в цей період була украй слабо соціально

задіяна (йдеться про активну діяльність в політичній і військовій сферах життя суспільства –

служба, кар’єра). Як правило, вона була глядачкою, сучасницею, а не учасницею історичних

процесів.

Інтерес представляє не інформаційна насиченість фактичним матеріалом текстів, а відмінність в їх

подачі. Про найбільшу історичну подію першої половини ХIХ століття, війну 1812 року, С. В.

Капніст-Скалон лише згадує: описуючи розмову батька з братами і коли пише про приїзд тітки Д.

Державіної «з Москви, розореної французами».

Інакше М. І. Лорер, хоч і запевняє «я не пишу політичній історії, а обмежуся виключно тим, що

відбувалося на моїх очах», але, всупереч його волі, її елементи прослизають. Микола Іванович не

просто описує події, він їх аналізує: у пристрасті великого князя, Костянтина Павловича до

муштри бачить причину ворожого до нього ставлення і вважає, що саме дрібний військовий

педантизм: «вартував нам багато крові й був згубним стільки ж для Росії, як і для самої Польщі в

1831 році».