Верещагин Леонид [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

- Верещагин Леонид [Справочник-дайджест] 20 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Николай Михайлович Сухомозский

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ВЕРЕЩАГІН Леонід Федорович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Фізик, хімік. Під його керівництвом на теренах СРСР вперше синтезовано штучні діаманти (1960).

З родини службовця.

Народився 16 (29) квітня 1909 р. в м. Херсоні Російської імперії (нині – адміністративний центр

однойменної області України).

Помер 20 лютого 1977 р. в м. Москві СРСР (нині – столиця РФ).

Закінчив реальне училище (1924), дворічну професійну хімічну школу (1926), фізико-

математичний факультет Одеського інституту народної освіти (1930), аспірантуру при

Українському фізико-технічному інституті (1933).

Працював практикантом-конструктором одеської фабрики ім. В. І. Леніна (1928-1929), старшим

інженером бюро досліджень Харківського турбінно-генераторного заводу (1933-1934), науковим

співробітником Українського фізико-технічного інституту (1934-1939), завідувачем лабораторії

Інституту органічної хімії АН СРСР (1939-1954), директором Інституту фізики високого тиску АН

СРСР (1954-1958), старшим науковим співробітником Інституту фізики металів Уральського

філіалу АН СРСР (1958-1977), завідуючим лабораторією структури речовини, директором

Інституту фізики високого тиску АН СРСР (1958-1977).

Почесний член Міжнародної асоціації з дослідження процесів, які відбуваються за високого тиску

(1970).

Почесний член Угорської академії наук (1973).

Іноземний член Шведської королівської академії інженерних наук (1973).

Почесний член Швейцарського міжнародного інституту заохочення і престижу (1975).

Академік академії наук СРСР (1966).

Герой Соціалістичної Праці СРСР (1963).

Лауреат Державної премії СРСР (1952).

Лауреат Ленінської премії СРСР (1961).

Кавалер настільної бронзової медалі ім. М.В. Ломоносова (1961).

Кавалер золотої медалі ВДНГ СРСР (1963).

Спеціалізувався з проблем надвисокого тиску, фізичних властивостей твердих тіл за високого

тиску, розробив методи вимірювань фізичних величин (деформацій, швидкості звуку тощо) за

високого тиску.

Вніс значний внесок в створення і вдосконалення апаратури високого тиску, яка забезпечила

можливість проведення наукових досліджень і технологічних робіт в мегабарних діапазонах

тиску.

Одним з перших у світі висунув концепцію «металізації» речовини за дуже великого тиску, хоча

експериментальне підтвердження цієї гіпотези було здійснене лише через 10-15 років.

Друкувався в журналах «Прилади і техніка експерименту», «Фізика твердого тіла».

Як вчений дебютував статтею «Визначення структури бромистої ртуті» (1932).

Потім настала черга наступних доробків: «Дослідження розчинності міді в алюмінії за тиску в

5000 атмосфер» (1940), «Високий тиск в техніці майбутнього» (1956), «Деякі питання великих

пластичних деформацій металів за високого тиску» (1960; в співавт.), «Фізика високого тиску і

металевий водень. Майбутнє науки» (1976), «Тверде тіло за високого тиску» (1981), «Синтетичні

алмази і гідроекструкція» (1982).

Усього В. належить понад 200 наукових публікацій і така ж кількість винахідницьких свідоцтв та

патентів.

Ім’я нашого земляка присвоєно Інституту фізики високих тисків Російської АН.

В. – почесний громадянин м. Троїцьк Московської області РФ (1997), одна з площ міста носить

його ім’я.

Випущені пам’ятні медалі «100 років з дня народження Л. Ф. Верещагіна» (2009).

Серед друзів та близьких знайомих В. – П. Капіца, Л. Шубніков, М. Зелінський, С. Кабалкіна, Є.

Яковлєв, В. Ліхтер, Б. Чурагулов, І. Поландов, Є. Іцкевич, Р. Архипов, Є. Яковлєв, В. Краковський, С. Попова, Я. Калашников, К. Бурдіна та ін.


***

ДОРОГУ – МОЛОДІ

, з наукового кредо Л. Верещагіна

Молоді підуть далі за нас.

ПІД ВИСОКИМ ТИСКОМ, зі спогадів Л. Верещагіна

Коли стало зрозуміло, які зміни відбуваються в матеріалах при зануренні їх в рідину, яка

перебуває під високим тиском, ми почали мріяти відразу про багато речей. Які чудові можливості

для промисловості криються в цьому поліпшенні механічних властивостей металів і сплавів!

Чи не можна, подумали ми, створити для металургійних заводів прокатні стани, цілком занурені в

рідину, яка перебуває під високим тиском? При плющенні металевих листів на таких станах буде

одержаний метал підвищеної міцності, а це означає, що істотно розширяться можливості

конструювання машин, приладів, апаратів. За рівної міцності зменшиться вага