Верещагин Леонид [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

помістити кисень в машину штучного клімату, його стиснули поршнем.

Спочатку газ залишався безбарвним. Тоді його стиснули ще сильніше. Кисень почав голубіти, слухняно... перетворюючись на рідину.

Верещагін пристрасно захопився новою областю фізики. Де тільки можна, він замінював

охолоджування стисненням. Одне за іншим він досліджував новим методом різноманітні

речовини: рідини, гази, тверді тіла.

ПІНА З ВУГІЛЛЯ, з розвідки C. Руденко «Університети самі повинні упроваджувати свої ідеї в

життя»

Важливо, щоб наукова фундаментальна ідея зацікавила підприємство, в якому є

високотехнологічні процеси. Тоді ці підприємства зможуть тиражувати наукову ідею, шукати

прямий ринок, а реальні гроші повернуться в наукову групу.

Наведу приклад: на хімічному факультеті МДУ на одній з кафедр був хороший науковий заділ з

вуглецевих з’єднань. Все це йшло ще від академіка Леоніда Федоровича Верещагіна і професора

Кирила Миколайовича Семененка. Навіть в ті часи багато займалися вуглецевими матеріалами, вони були необхідні для космічних апаратів як теплоізоляція. Пластину, аналогічну тій, що

відірвалася від американського шатлу, ми уміли на високому рівні виготовити ще в 70-х роках.

Пенографіт – піна з вугілля – використовувалася як ізоляція для перших польотів.

СЛУЖИВ БИ НЕ НАУЦІ, А ДЕРЖБЕЗПЕЦІ, з книги В. Краковського «День Творіння»

Днями я зустрів Леоніда Федоровича Верещагіна, творця вітчизняних штучних алмазів, в столиці, на Електрозаводському мосту, абсолютно випадково. Він гукнув мене, схопив за плече і зашепотів

у вухо:

– Благаю, познайомте мене з вашим Верещагіним! Говорять, його колись підводили до мене, але –

господи! – якщо б я завжди розумів, кого до мене підводять, то давно б вже служив не науці, а

держбезпеці.