Верещагин Леонид [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

виробу,

економитимуться величезні маси металів.

І колектив нашої лабораторії створив таку установку. Цей прокатний стан знаходиться у

величезному резервуарі, заповненому рідиною під високим тиском. Працює він, звичайно, без

участі людини. Оператор знаходиться в спеціальній кімнаті і лише стежить за показаннями

контрольних приладів.

З’ЯВИЛАСЯ ІДЕЯ, зі спогадів Л. Верещагіна

Основною трудністю, з якою зіткнувся колектив лабораторії, була проблема глибокого

охолоджування. Нас особливо цікавила, звичайно, найнижча в природі температура чи хоч би

близька до неї. А це мінус 273 градуси Цельсія, або абсолютний нуль за шкалою Кельвіна.

Одержати таку температуру дуже важко. Для цього треба будувати громіздкі машини штучного

клімату, в яких можна було б створити більш ніж арктичний мороз. І ось одного разу у нас

з’явилася ідея. Тіло при охолоджуванні зменшується в об’ємі. А за дуже низької температури

речовини стискаються особливо сильно. Холод вчиняє з ними точнісінько як високий тиск.

Ось ми і подумали: охолодити речовину складно і важко. Так чи не зручніше замінити

охолоджування стисненням?

ВЕРЕЩАГІНСЬКИЙ СТИЛЬ, оцінки діяльності Л. Верещагіна С. Капіцею

Епоха Л. Ф. Верещагіна – це певний стиль роботи, заснований на довірі молодим.

СИНТЕЗ, з нарису Є. Кушнарьова «Історія про діаманти»

Діаманти споконвіку привертали до себе погляди і помисли багатьох людей. Навіть самі слова

«діамант», «алмаз» мають якесь магічне звучання. Для одних – це найчудовіша прикраса, символ

багатства і могутності, для інших – матеріал з унікальними властивостями, незамінний у науці і

виробництві. Тож не дивно, що протягом століть кращі розуми людства, представники різних

галузей наукового знання прагнули знайти спосіб вироблення штучних алмазів.

Харків’яни також не залишилися осторонь. Крапку ж у цій справі поставив Леонід Федорович

Верещагін, під керівництвом якого в СРСР втретє у світі (після Швеції та США) було синтезовано

штучні алмази.

За його ініціативи тут, у Харкові, вперше в СРСР були розпочаті дослідження фізичних

властивостей матеріалів при високих тисках. На той час високі тиски використовувалися лише в

геофізичних дослідженнях і частково в хімічній термодинаміці. Верещагін принципово розширив

сам перелік явищ, що вивчались під високим тиском у твердих тілах, паралельно спрощуючи

конструкцію та підвищуючи ефективність апаратури високого тиску.

...Достатньо сказати, що у 1949 році Верещагін отримав ступінь доктора наук без захисту

дисертації.

...У 1960 році було синтезовано алмаз, а також його надтвердий аналог – кубічний нітрид бору.

Роботи продовжувалися, і невдовзі вдалося «виростити» зразки кристалів заданої структури і

форми, які знайшли своє застосування в металообробці та видобутку корисних копалин. Крім

того, отримані штучні алмази були використані для вдосконалення обладнання для експериментів.

...У 1968 році, незадовго до смерті вчений в одному з інтерв’ю висловив занепокоєння тим, що

наука стрімко дорожчає, що далеко не кожний вкладений в неї карбованець повертається у вигляді

розробок або відкриттів. Якщо з цього боку оцінити науковий доробок самого Леоніда

Федоровича, то можна сказати, що він повернув вкладені кошти сторицею. Сьогодні світовий

ринок штучних алмазів складає, за різними оцінками, 300-600 мільйонів карат, або 60-120

мільйонів тонн.

ГАЗ ПЕРЕТВОРИЛИ НА РІДИНУ, з статті І. Радунської «Божевільні ідеї»

У тридцятих роках минулого сторіччя фізики і хіміки почали приділяти особливу увагу вивченню

речовин за дуже низьких температурах. Здавалося украй принадним зазирнути всередину

речовини, скутої морозом, коли її зазвичай рухомі, «повні життя» атоми мовби впадають в

сплячку.

Перша лабораторія з вивченню низьких температур в Радянському Союзі була відкрита в Харкові.

Вона стала центром тяжіння багатьох талановитих молодих фізиків. Серед них був і Л. Ф.

Верещагін.

Леонід Федорович розповідає про один з найперших дослідів.

У посудині – кисень. Його не видно – це безбарвний газ. Але посудину ставлять в установку

штучного клімату. Сильно охолоджений кисень перетворюється на блідо-голубу рідину.

Швидкість хаотичного руху молекул зменшується, газ ніби застигає. Повне враження, що це

підфарбована вода.

...Якось, замість того щоб