Лучицкий Иван [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

загальної історії

Івана Васильовича Лучицького.

... Депутат парламенту Жан Жорес, історик Анрі Се, славіст Леже на засіданнях парламенту та

академії наук заявляли, що все про земельні відносини середньовічної Франції їхні співгромадяни

можуть знати виключно завдяки іноземцеві – київському ученому Лучицькому.

...Іван Васильович читав публічні лекції, рецензував гімназичні програми, активно сприяв

благодійним організаціям Києва й інших міст – щодо допомоги незаможним студентам, сприяння

єврейським учням, дітям робітників, сиротам, товариству облаштування жител і поліпшення

побуту робітничого класу в Києві й інших містах, підтримував рух жінок за право здобути вищу

освіту (в їхньому клопотанні стоїть і підпис Лариси Косач – матері Лесі Українки.

СИЛА – В ТАЛАНОВИТИХ ЛЮДЯХ, з розвідки М. Сорокіної «1905 рік очима Володимира

Вернадського»

12 XI 1905

Обід – засідання в Нац. готелі констит.-демокр. центр. комітету. Ів. Ілліч Петрункевич одержав

телеграму від Вітте. Зміст її – з’їзд впливає на громадську думку; цей вплив може бути шкідливим,

якщо з’їзд стане діяти, не знаючи становища справ. Пропаганда у військах загрожує матеріальним

і культурним багатствам країни, проявом небезпеки є події в Севастополі, яка куди загрозливіші

подій в Кронштадті.

Вітте повідомляє це Петр[ункевичу], тому що вірить в його патріотизм. Голоси розділилися. Львов

... як завжди наполягав на тому, щоб піти назустріч урядові.

…Є необхідність звернути серйозну увагу на вказівку Вітте і довідатися, що робиться і потім

з’ясувати, як бути – Струве, Колюбакін, Котляревський, Лучицький і я.

…В чому сила конституційно-демократичної партії? В талановитих людях? Невже прийдеться нам

і друзям узяти на себе в це важке лихоліття керування державою? Сміливості вистачить і

рішучість є.

18 XI 1905

Ранком був Потанін. Його направив Лучицький, сказавши начебто тут у мене бюро з’їзду

федералістів.

Очевидна плутанина.

УЧЕНЬ, ДОСТОЙНИЙ ВЧИТЕЛЯ, з монографії В. Дунаєвського і Є. Чапкевича «Євген Тарле:

людина в лещатах беззаконня»

Серед видатних вітчизняних учених, що пройшли «хресний шлях» російської інтелігенції крізь

тернини сталінських репресій, був і академік Є. В. Тарле.

…Після закінчення херсонської гімназії в 1892 р. він вступив на історико-філологічний факультет

Новоросійського університету в Одесі, звідки через рік перевівся в Київський університет. Інтерес

його до історії сформувався ще в гімназії і розвинувся в роки студентства.

У той час у Київському університеті кафедру загальної історії очолював професор Іван

Васильович Лучицький, чия найширша ерудиція, особиста чарівність і демократичні погляди

справили на молодого учня неймовірне враження. Своєю майстерністю аналізу архівних

документів, чудовою обробкою статистичного матеріалу Тарле багато в чому був зобов’язаний

своєму вчителеві, який прищепив йому смак до кропіткої дослідницької роботи.

Під впливом Лучицького Тарле почав займатися історією європейського селянства, а потім і

історією соціально-політичної і суспільної думки, обравши темою магістерської дисертації аналіз

поглядів одного з фундаторів західноєвропейського утопічного соціалізму Томаса Мора.

МАСОН-НЕОФІТ, з розвідки О. Крижаноської «Таємні організації в громадсько-політичному

життя України (масонський рух у XVIII – на початку XX ст.).

Невдовзі після відкриття емісарами Великого Сходу Франції масонських лож у Петербурзі та

Москві запрацювали «майстерні» також у Києві та Одесі. Польський історик Л. Хасс вважає, що в

цих українських містах у 1909 р. з’явилося по одній ложі, однак, за свідченням масона Д.

Бебутова, у Києві тоді насправді запрацювали дві ложі. Історія їхньої появи така.

У 1908 р. на одному із засідань петербурзької ложі в масони було прийнято «депутата від Києва»

Лучицького. Це був член Державної Думи від Києва, професор Київського університету, історик і

громадський діяч Іван Лучицький. Новопосвяченому відразу ж доручили пропагувати масонські

ідеї у місті над Дніпром та навербувати достатню кількість адептів для відкриття там ложі.

Прибувши до Києва на різдвяні канікули, Лучицький з енергією неофіта взявся за доручену

справу.