Кармазин Григорий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

- Кармазин Григорий [Справочник-дайджест] 19 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Николай Михайлович Сухомозский

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

КАРМАЗІН Григорій Якович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Священик. В чернецтві – Макарій (1922). Зарахований до лику святих Російською Православною

Церквою (2000).

З міщанської родини. Батько, Кармазін Я., землемір.

Народився 1 (13) жовтня 1875 р. в с. Загоряни Ушицького повіту Подільської губернії Російської

імперії (нині – Новоушицький район Хмельницької області України).

Розстріляний більшовиками 3 грудня 1937 р. в Алма-Атинській міській в’язниці (Казахська РСР

СРСР). Місце поховання – не відоме.

Закінчив Подільську духовну семінарію (1893).

Був ієреєм храмів с. Вітковець Камінецького (1893-1900), с. Бандишівка Ямпольського (1900-1902) повітів Подільської губернії, військовим священиком 8-го запасного кавалерійського (1902-1912), 152-го піхотного Владикавказького (1912-1915), 729-го піхотного Новоуфимського (1915-1918) полків, священиком низки храмів Київської єпархії (1918-1922), єпископом Уманським, вікарієм

Київської єпархії (1922-1925), єпископом Катеринославським и Новомосковським (1925), священиком с. Селище Іванівської області (1933-1934).

Під час Першої світової війни перебував у діючій армії, двічі зазнав контузі, поранення (1915).

Уперше заарештований за «активну діяльність» (1923) і відсидів чотири місяці в Київській

в’язниці.

Удруге заарештований за «лист-дозвіл на збирання пожертв у парафіях» (січень 1925) і майже рік

провів у буцегарні.

Утретє заарештований за «активну діяльність» (грудень 1925), майже рік протриманий у в’язниці і

засланий до Харкова (1926).

Учетверте заарештований за «активну діяльність» (1927) і на 5 років засланий до Гірсько-

Шорського району Томської області.

Уп’яте заарештований у т.зв. «справі костромської групи «послідовників істинного православ’я»

(1935) і засуджений до 5-річного заслання до Каратальського району Казахстану.

Ушосте заарештований за «здійснення злочинів проти Радянської влади» (1937).

Дні пам’яті – 13 жовтня.

Серед друзів та близьких знайомих К. – П. Брянських, М. Єрмаков, Р. Ржевська, А. Кедров, М.

Руберовський, С. Адріашенко, А. Панкєєв, В. Зеленцов, П. Гулевич, Б. Шипулін, О. Гагалюк, К.

Дяков, Ф. Лінчевський, С. Кумінський, Л. Матусевич та ін.


***

СТОЯВ І СТОЮ, з життєвого кредо Г. Кармазіна

Я з самого початку став на платформу непримиренної боротьби з радянською владою і незмінно

стою на цій позиції.

ДІЄ ПРОТИ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ, з «Постанови про арешт Г. Кармазіна»

Кармазін матеріалами попереднього слідства достатньо викривається в контрреволюційній агітації

і пропаганді, направленій проти Радянської влади, в зв’язках з контрреволюційним засланцями

(тобто, у зносинах із засланими ієрархами і священнослужителями), в організації антирадянських

зібрань, тобто в злочині, передбаченому ст. 58 п. 10 КК.

Враховуючи той факт, що перебування на волі Кармазана може впливати на хід подальшого

слідства, ухвалив:

запобіжним заходом стосовно Кармазіна обрати утримання його під вартою в Арештанському

будинку УНКВС...

Оперуповноважений 3-го відділ. СПО Кирьянов.

Нач. 3-го відділення СПО Новіков.


ПОШИРЮЄ КОНТРРЕВОЛЮЦІЙНІ ЧУТКИ, з «Меморандуму на Кармазіна Г. Я., який

проходить у справі №9 УДБ Управління НКВС»

Є натхненником і керує оперативно ліквідованою церковно-монархічною контрреволюційною

групою «ІПЦ». Учасниками групи і її натхненником велася розгорнена агітація проти Радянської

влади і заходів, що проводилися нею, розповсюджувалися контрреволюційні провокаційні чутки

про голод в Радянському Союзі, котрий доходить до людиножерства тощо.


ЖОВТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ – АКТ НЕЗАКОННИЙ, з протоколу допиту Г. Кармазіна від 1

листопада 1934 р.

Період, який переживають ...Церква і православне духівництво ми вважаємо тимчасовим, визнавши незаконним актом Жовтневу революцію, засуджену Помісним Собором 1917-1918 рр.


РЕАКЦІЙНИЙ ІДЕОЛОГ, зі звинувачувального акту у справі Г. Кармазіна за 1934 р.

Один з ідеологів контрреволюційної організації «Істинно-православної Церкви», вів активну

антирадянську роботу; об’єднував реакційно-ворожі частини духівництва для активної боротьби з

радянською владою; насаджував нелегальні церкви з метою підготовки церковних кадрів; встановлював ідейні зв’язки з однодумцями, які перебували в засиланні та інших містах; влаштовував у себе на квартирі таємні моління і антирадянські