Завадский Норберт [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн

- Завадский Норберт [Справочник-дайджест] 15 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Николай Михайлович Сухомозский

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ЗАВАДСЬКИЙ Норберт Болеславович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Фізик. Фундатор приладобудівної освіти на теренах Російської імперії і СРСР.

З поміщицької родини. Батько, Завадський Б., – керуючий маєтком.

Народився 6 червня 1862 р. в с. Залуччі Орининської волості Кам’янецького повіту Подільської

губернії (нині – с. Подоляни Кам’янець-Подільського району Хмельницької області України).

Помер в 1945 р. в м. Ленінграді СРСР (нині – м. Санкт-Петербург РФ).

Навчався на землемірно-токсаторських курсах (1878-1879), закінчив Кам’янець-Подільську

губернську чоловічу гімназію (1879-1884), фізико-математичний факультет Новоросійського

університету.

Працював викладачем кам’янець-подільського приватного пансіону п. Лясковської (1877-1878),

Новоросійського університету (1883-1889), Ташкентського реального училища (1900), директором

Санкт-Петербурзької оптико-механічної та годинникової школи при ремісничому училищі імені

цесаревича Миколи (1900-1927), Ленінградських технічного училища (1927-1931), технікуму

підвищеного типу (1931-1936), викладачем інституту точної механіки та оптики (1936-1945).

Кавалер великої золотої медалі «За видатну працю по організації викладання на механіко-

оптичному і годинниковому відділенні Ремісничого училища цесаревича Миколи» (1909).

Як вчений дебютував доробком дисертацією (1889).

Потім настала черга брошур «Доповідна записка «Про бажаність заснування при школі Фабрики

оптико-механічних і годинних виробів», «Проект створення Технікуму точної механіки,

годинникової справи і дрібно-механічних виробництв», підручників «Технічна оптика», «Теорія і

конструкція годинникових механізмів».

Серед друзів та близьких знайомих З. – О. Бєлановський, Л. Шишелов, В. Чуриловський, С.

Муратов, М. Русинов, Г. Гессе, В. Ігнатовський, К. Меєр та ін.


***

ТУГА ЗА БАТЬКІВЩИНОЮ

, з життєвого кредо Н. Завадського

Я дуже засумував за рідним краєм. Від цієї туги сильно захворів, і лікарі сказали, що мене

необхідно повернути на батьківщину, бо інакше я невдовзі помру.


З ДИТИНСТВА ЗАЙМАВСЯ САМООСВІТОЮ, з автобіографії Н. Завадського

Мій дід був поміщиком. Я пам’ятаю його досить чітко. Він писав вірші, оповідання, був у дружбі

із селянами. До нього зверталися по найрізноманітнішу допомогу – аж до медичної. Йшли від

нього завжди веселіші, ніж приходили.

Бабуся була іншого норову та, наскільки можу судити зі спогадів, не любила селян, навіть

зневажала їх, як і дідуся разом із ними, називаючи його мужиком, і пророкувала йому

спустошення. Дід разом зі мною відвідував старих селян, розмовляв із ними про їхні та свої

справи. Мені ж розповідати про наші візити забороняв.

Я рано навчився читати і мав велику пристрасть до математики й фізики. ...Оскільки я робив

великі успіхи шляхом самоосвіти, то вчителів запрошували додому.

Коли мені виповнилося 12 років, батько відвіз мене до бабусі (з материнського боку) в Краків...

Н. Завадський

18/IV/1936 р.


МАЙСТРУВАВ ЗМАЛКУ, з інтернет-порталу м. Кам’янець-Подільський

Норберт рано навчився читати і мав схильність до математики й фізики. Хворіючи серцем, він не

грав в хлоп’ячі ігри, а цілими днями просиджував над книгами. Запрошені додому вчителі лише

корегували і систематизували знання підопічного. А у вільний від навчання час той майстрував:

іграшки – для сестри, а для себе – фізичні прилади.

У 15 років, покинувши родинний будинок, Норберт став викладачем математики і малювання в

приватному пансіоні. За це мав житло і 5 рублів щомісяця. А даючи гімназистам приватні уроки

математики, став заробляти по 50 рублів. Незабаром він вже міг пристойно одягатися і купувати

потрібні інструменти, необхідні для виготовлення фізичних приладів.

...В зв’язку з політичною неблагонадійністю в штат Новоросійського університету його не

включали. І викладач виїжджає до Чити організовувати ремісниче училище...

До Сибіру виїхав і збіднілий батько. Після того, як Завадський наймає на будівельні роботи

місцевих політичних засланців, його «висилають» на роботу до Ташкента.

...У роки Другої світової війни 79-річний Норберт Завадський очолив невелику групу викладачів,

які залишилися в блокадному Ленінграді. Вони ремонтували і виготовляли приціли для гармат і

снайперських гвинтівок, навігаційні пристрої для літаків, наглядали за прожекторами

протиповітряної оборони.

Роки блокади, смерть дружини остаточно підірвали здоров’я немолодого професора, і його не

стало.


САМОТУЖКИ ВИГОТОВЛЯВ ПРИЛАДИ, зі спогадів І. Глотова «На початку століття»

У дореволюційні роки для дітей «з простолюддя «доступ до гімназій та інших середніх учбових

закладів був обмежений до мінімуму. Ось чому для нас, тих, хто витримав вступний іспит, став

радісною і пам’ятною подією перший день занять...

Прекрасні спогади зберегли ми, випускники училища, про своїх вірних наставників. ...Особливо

вдячливі були ми Норберту Болеславовичу Завадському, завідувачеві механіко-оптичним

відділенням училища, котрий вклав усі свої знання і досвід в організацію технікуму точної

механіки і оптики, а потім – ЛІТМО.

Завадський був чудовим педагогом вищої математики, технічної оптики, теорії годинникової

справи. Він уважно і вимогливо керував нашим навчанням, продумано готував до трудової

діяльності.

...Норберт Болеславович між заняттями багато часу проводив у майстерні, виготовляючи іграшки і

різноманітні фізичні прилади.


ПЕРША ВІТЧИЗНЯНА ОПТИКА, з статті «Хронологія годинникової освіти в Росії» на

museum.ifmo.ru

28 лютого 1900 року Державна рада Російської Імперії винесла ухвалу про заснування механіко-

оптичного і годинникового відділень у складі Ремісничого училища цесаревича Миколи (РУЦМ).

Для організації нового особливого п’ятикласного механіко-оптичного і годинникового відділень і

викладання в ньому були запрошені О. П. Бєлановський і Н. Б. Завадський. Перший виконував

обов’язки майстра годинникової справи, другий – механіко-оптичної. Після звільнення 1907 року

О. П. Бєлановського всю роботу на механіко-оптичному і годинниковому відділеннях очолив Н. Б.

Завадський. До кінця свого життя він займав різні керівні пости в РУЦМ, а потім в створених ним

Профтехшколі – Технікумі – Інституті.

В майстернях механіко-оптичного і годинникового відділень вперше в Росії стали виготовляти

наступне: оптичні прилади високої якості – об’єктиви і окуляри для зорових труб і мікроскопів,

об’єктиви для фотоапаратів, верстати для нарізки точних гвинтів, ділильні машини, кишенькові

годинники.

Під час російсько-японської війни в майстернях екстрено виготовили для флоту далекоміри Белля.

У роки Першої світової війни ...виготовляли різноманітні оптичні, годинникові й вимірювальні

прилади для потреб армії. Багато що з цих приладів раніше купувалося за кордоном.

...Створена при Ленінградському інституті точної механіки і оптики кваліфікаційна комісія своїм

рішенням від 6 вересня 1930 року затвердила кваліфікації інженера точної механіки і оптики Н. Б.

Завадського (свідоцтво № 1), С. В. Муратова (свідоцтво № 2).


ВИДАТНІ ДОСЯГНЕННЯ, з репортажу «Петербурзький ІТМО покаже шлях – від кишенькового

годинника до лазерів» на rosbalt.ru

Перша міжнародна виставка новітніх винаходів відбулася в Михайлівському манежі Санкт-

Петербурга в 1909 році. На ній, зокрема, був представлений кишеньковий годинник, виготовлений

учнями механіко-оптичного і годинникового відділення ремісничого училища Цесаревича

Миколи, правонаступником якого став СпбгІТМО. Годинник нагородили великими срібною і

золотою медалями, а Норберта Завадського – великою золотою медаллю «За видатні досягнення

в організації викладання».