вписувалися в ідеологічне мислення» пануючого класу за радянських часів. Серед них – Роберті
Євген Валентинович. Старицький земський діяч проживав у маєтку Валентинівка, де мав 1238
десятин землі.
Зближувався з Герценом, проте не настільки, аби стати його послідовником. 1864 року на свої
гроші разом з друзями-однодумцями видавав Гейдельберзький сатиричний журнал з незвичайною
назвою «Бог не видасть – свиня не з’їсть», в якій критикував порядки в Російській імперії і
доводив, що звільнення Росії немислиме без звільнення Польщі. За це потрапив до картотеки III
жандармського відділення, був виключений з університету і вимушений покинути Гейдельберг.
У цей час в Росії зароджувалася нова наука – соціологія і Де-Роберті став її активним творцем.
Регулярно приїжджав до Росії, в свій маєток в Твері, де кипіло культурно-громадське життя, де
місцеве земство на чолі з Унковським голосно заявляло про себе на всю імператорську Росію.
У Європі його визнають як одного із засновників соціології, самостійної науки по відношенню до
філософії, біології, психології, праву, як розділ неопозитивізму.
У 1905 році де Роберті знов у Росії. Він стає лідером старицької земсько-ліберальної групи дворян.
Тяжіє до ідей кадетів.
У жовтні 1905 року відбувся засновницький з’їзд Конституційно-демократичної партії, а в 1906
році до складу її ЦК, окрім тверчан І. І. Петрункевича і Ф. І. Родичева, увійшов і Євген Де-Роберті.
Последние комментарии
1 день 19 часов назад
1 день 23 часов назад
2 дней 1 час назад
2 дней 2 часов назад
2 дней 3 часов назад
2 дней 5 часов назад