Бейзим Ян [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн

- Бейзим Ян [Справочник-дайджест] 14 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Николай Михайлович Сухомозский

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]


БЕЙЗИМ Ян

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: польсько-магадаскарський.

Священик, місіонер. Рукопокладений в священики в Кракові (1881). Зарахований до лику

блаженних Папою Іоанном Павлом II (2002).

З міщанської родини.

Народився 15 травня 1850 р. в с. Бейзимах Заславського повіту Волинської губернії Російської

імперії (нині – Ізяславський район Хмельницької області України).

Помер 2 жовтня 1912 р. в м. Фінаранцоа (Мадагаскар). Похований на місцевому цвинтарі.

Закінчив одну з київських гімназій (1864-1871), теологічний факультет Краківського університету

(1874-1881).

Був викладачем Тернопільського єзуїтського колегіуму (1881-1887), Хирівської школі єзуїтів

(1887-1897), місіонером на Мадагаскарі (1898-1912).

День пам’яті – 2 жовтня.

Серед друзів та близьких знайомих Б. – не встановлені.


***

ЖИВУ ДЛЯ НЕЩАСНИХ

, з місіонерського кредо Я. Бейзима

Я ще не знаю їхньої мови, проте живу з ними, щоб у нещасних була меса і утіха під час смерті.

ДУШУ ЗА БРАТІВ, з оцінки діяльності Я. Бейзима Папою Іоанном Павлом II

Сьогодні у вас є новий блаженний Ян Бейзим. Нехай його служіння справі Бога і нужденним,

стане для вас прикладом і стимулює робити все нові завдання відповідно до вимог часу.

...Справжня цінність людини вимірюється любов’ю, яка кладе душу свою за братів. Саме таку

любов нам явив о. Бейзим, служитель прокажених, який заради них покинув Батьківщину і

зачинився в лепрозорії на Мадагаскарі.


ЛЮБОВ ДО ХРИСТА, з некрологу в місцевій пресі

Найліпша похвала для цієї людини – те, що заради любові до Христа він прагнув завжди служити

прокаженим і добився дозволу на свою діяльність.

СЛУГА ПРОКАЖЕНИХ, статті В. Окаринського «Отці єзуїти у Тернополі»

Важко знайти в історії явище більш неоднозначне, аніж католицький чернечий чин єзуїтів.

Заснований іспанським військовим Ігнатієм Лойолою (згодом визнаний святим), він був

затверджений Папою у рік заснування Тернополя (1540) як «Товариство Ісуса». Метою ордену

було поширення і поглиблення католицької віри, зокрема шляхом місіонерської, а невдовзі також

наукової, освітньої діяльності і виховання молоді. Через намагання вплинути на політичне життя і

поширення в усьому світі (аж до Японії та Філіппін), вони потрапляли в немилість у низці країн.

Нищили їх і в Україні під час козацьких повстань.

...Довгі роки вихователем і опікуном молоді в єзуїтському колегіумі Тернополя був Ян Бейзим-

Опока. Перед тим він сам закінчив у Тернополі філософські студії. Згодом встав місіонером.

Відомий як «Слуга прокажених».

Єзуїти залишалися в Тернополі й пізніше, провадячи уже лише душпастирську працю. У 1899-

1901 році було збудовано будівлю нового монастиря з костелом. Місце для монастиря вдячні

міщани продали отцям-єзуїтам за символічну ціну. Храм, який був найменшим у місті,

обслуговував парафіян Заруддя (Нового Світу). Після останньої війни більшовиками знесли вежу і

дзвіницю, а оздобу вивезли до храмів Польщі. Внаслідок численних перебудов, місце монастиря

отців єзуїтів зайняла швейна фабрика. Однак і досі в цій будівлі можна впізнати арку колишнього

входу до костелу.

Цікаво, чи згадуватимуть тернополяни з вдячністю «Товариство Ісуса», яке стільки зробило для

їхнього міста?


В ІЗОЛЯЦІЇ ВІД ЗОВНІШНЬОГО СВІТУ, з «Словника святих» Я. Кротова

Він попрямував на Мадагаскар, ставши першим священиком в місцевій колонії. Тут, в лепрозорії

Амбахіворака, 150 прокажених жили в пустелі, абсолютно ізольовані від навколишнього світу, в

убогих хатинах, без всякої медичної допомоги. Вони часто помирали з голоду, а не від прокази.

Лікувати «хворобу Хансена» тоді ще не вміли, але Бейзим швидко побачив, що хороше

харчування і дотримання гігієнічних правил знижують ризик зараження і уповільнюють перебіг

хвороби. Він став збирати засоби серед співвітчизників, зумів збільшити раціон рису, і у

результаті число смертей знизилося з 57 на тиждень до 5 на рік.

У 1903 р. започаткував будівництво лікарні в Марані під Фінаранцоа, і до 1911 р. його закінчив

завдяки підтримці жертводавців з Німеччини і Австрії. Лікарня ця існує й нині.


ПОДВИЖНИК, з замітки Ж. Дегтярьової «Сяйво святості»

Під час меси на краківських Блонях Святійший Отець прославив як блаженних чотирьох

подвижників.

Ян Бейзим у віці 22 років вступив до ордену єзуїтів. Потім виїхав на Мадагаскар, аби присвятити

себе служінню прокаженим, котрі страждали не лише внаслідок відсутності коштів, а й унаслідок

духовної убогості. Їм о. Бейзим віддавав свої сили, здібності і любов.

Він прагнув забезпечити одяг, дах над головою, врятувати від голодної смерті. Не маючи ні

копійки, але сподіваючись на заступництво Пресвятої Богородиці і розраховуючи на допомогу

співвітчизників, вирішив побудувати лікарню, оснащену найсучаснішим устаткуванням, де

прокажені могли б жити по-людськи, мати гідну смерть і духовну підтримку.

Отець Бейзим помер від виснаження організму унаслідок лихоманки.


НАПОВНИТИ СЕРЦЯ НАДІЄЮ, з повідомлення «Папа Римський: генетика – це таїнство

брехні» на Lenta.ru

У неділю на проповіді в Кракові Папа Римський Іван Павло II назвав «таїнством брехні» генну

інженерію і застеріг паству від «позбавленої істинності пропаганди лібералізму».

В ході меси, що зібрала два мільйони віруючих, понтифік проголосив блаженними Зігмунда

Феліньського, архієпископа Варшави, що провів 20 років в сибірському засланні, видного теолога

Яна Балічку, Яна Бейзима, який займався місіонерською і добродійною діяльністю в лепрозоріях

Мадагаскару і Саньчью Жімковяк, котра загинула від туберкульозу, допомагаючи полоненим під

час німецької окупації.

У своїй проповіді, звернувшись до проблеми генетичних технологій, понтифік заявив: «Двадцяте

століття було позначене особливим чином – «таїнством брехні». Перед людством відкриваються

як нові перспективи розвитку, так і нечувані досі небезпеки. Нерідко людина ставить себе на місце

Бога. Люди бажають визначати життя шляхом генетичних маніпуляцій, а також встановлювати

межу смерті. Відкидаючи святий закон і моральні принципи, вони відкрито нападають на родину.

Безліччю шляхів намагаються заглушити голос Бога в своїх серцях, замінити Бога порожнечею в

культурі і совісті народів. «Таїнство брехні» визначає сьогоднішню реальність.

Прийшов час, коли милість божа готова наповнити серця надією і стати леліткою нової цивілізації

– цивілізації любові».

У КОНСУЛА – СВОЇ ПРИЧИНИ, з інформації «Шенгенські візи отримаємо за чотири дні» на

20minut.ua

Шенгенські ж візи вінничани отримуватимуть протягом чотирьох днів, експрес-візи взагалі у той

же день.

У пана Едварда свої причини опікуватися консульством – у вісімнадцятому столітті його

прапрадід став вінницьким городовим. Ще один предок консула був католицьким святим –

мученик Ян Бейзим, помер на Мадагаскарі. Саме завдяки цьому славному чоловіку про родину

Добровольських збереглося так багато інформації.

– Одне із основних положень співпраці – розвиток туристичних і бізнесових зв’язків між

Вінницею і Польщею, а також розширення вивчення польської мови у вінницьких школах, –

заявив пан консул.

Хоча консульство планують відкрити уже влітку, багато питань ще не вирішено.