Липский Владимир [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

ЛИПСЬКИЙ Володимир Іполитович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.

Ботанік. У ботаніці існує науковий термін «Белевалія Липського» (всього його іменем названо 56

видів рослин на різних континентах).

З родини священика.

Народився 27 лютого (11 березня) 1863 р. в с. Самострілах Волинської губернії Російської імперії

(нині – Корецький район Рівненської області України).

Помер 24 лютого 1937 р. в м. Одесі СРСР (нині – адміністративний центр однойменної області

України).

Навчався в 1-й Житомирській гімназії, Київській колегії П. Галана, закінчив фізико-математичний

факультет Київського університету св. Володимира (1886).

Був науковим співробітником Ботанічного саду Київського університету (1887-1894),

консерватором, головним ботаніком Петербурзького ботанічного саду (1894-1917), директором

Одеського ботанічного саду (1928-1937).

Дійсний член УАН (1919), член-кореспондент Російської академії наук (1924), член-кореспондент

академії наук СРСР (1928).

Член Київського товариства природодослідників (1887).

Лауреат премії ім. Пржевальського.

Перу нашого земляка належать наступні доробки: двотомник «Флора Кавказу» (1899-1902),

тритомник «Флора Середньої Азії, тобто Російського Туркестану і ханств Бухари і Хіви» (1902-

1905), «Біографії і літературна діяльність ботаніків і осіб, що мали стосунки з Імператорським

ботанічним садом. Імператорський С.-Петербурзький ботанічний сад за 200 років його існування»

(1913), низка праць з систематики і географії квіткових рослин, історії вітчизняної ботаніки,

гербарної справи, принципів організації ботанічних садів, бібліографії.

Здійснив численні експедиції до Середньої Азії, на Кавказ, в Молдавію, де зібрав унікальні

колекції рослин. Описав 4 нові роди і близько 220 нових їх видів.

Вивчав радіоактивні мінеральні джерела Житомирщини (1927), досліджував водорості Чорного

моря (1930-1931).

Фасад Президії Національної Академії наук України прикрашає меморіальна дошка Л.

Ім’я нашого земляка носить одна з вулиць м. Житомир.

Серед друзів та близьких знайомих Л. – В. Вернадський, М. Василенко, Д. Заболотний, О.

Баталін, І. Шмальгаузен, А. Кримський та ін.

***

ЕВОЛЮЦІЯ ЗНАЄ

, з наукового кредо В. Липського

Еволюція знає, що робить.

ПРОВІВ ПІВРОКУ ЗА КОРДОНОМ, з листа В. Вернадського В. Липському від 28 серпня 1934

р.

Дорогий Володимире Іполитовичу,

Дуже радий був одержати Вашого листа і поспішаю на нього відповісти. Мені переслали його з

Петербургу. Я послав Вам раніше листа і свою останню книжку – Проблеми біогеохімії – думаю

одержали?

До Москви цього року переїздити я не збираюся, добро, що головна моя робота – або давня –

зараз в Радієвому інституті, який не переїздить поки, він не входить до складу Академії.

Біогеох. лабораторія переїздить – отримала приміщення краще, ніж було в Пітері, але з

квартирами для персоналу справи кепські. Взагалі переведення застало зненацька; по суті, всі

наркоми в Москві проти..., і Ви розумієте, що означає в цих умовах переїзд. А головне здійснюють

переїзд як є – без неминучого і необхідного одночасно перетворення Академії на справжню

велику наукову установу.

Я написав – вже тут – записку про це і пришлю її Вам. Не знаю, що з неї буде. Подав в Академію.

Переїзд проводиться безвідповідальними людьми...

Грошей на переїзд дають в обріз, бажаючи зекономити на тимчасовому скороченні штатів тощо.

Може бути дуже погано врешті-решт – проте я сподіваюся, що інститути не зруйнують.

Провів півроку за кордоном, де частково жив з своєю внучкою Танечкою (5 років) у Празі. Мої

діти зовсім і добре влаштувалися – син професором ...в Америці, в Єльскому університеті, донька

лікарем у Празі. Живуть добре.

Я хотів би ще закінчити книгу про силікати і біохімічну енергію в земній корі. Не знаю, чи

вистачить сил.

Всього кращого. Буду в Москві – легше можна буде приїхати до Києва.

Дружина шле сердечний привіт.

Ваш В. Вернадський.

БОТАНІЧНИЙ САД КИЇВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ – ЙОГО ДИТЯ, з інформації на

nbg.kiev.ua

Академічний ботанічний сад має досить драматичну передісторію. Ідея його створення зародилася

восени 1918 року, коли була створена Національна академія наук. Серед її установ значився