Корнилов Федор [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн

КОРНІЛОВ Федір Петрович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Державний діяч.

З дворянської родини. Батько, Корнілов П., – генерал-лейтенант, учасник Суворовських походів; брат, Корнілов І., – географ, педагог.

Народився 7 (19) березня 1809 р. в м. Дубровиця Рівненського повіту Волинської губернії

Російської імперії (нині – районний центр Рівненської області України).

Помер 24 серпня (5 вересня) 1895 р. поблизу м. Харкова проїздом з Петербурга до Криму.

Закінчив Благородний пансіон при Імператорському Царськосільському ліцеї (1829).

Був чиновником канцелярії Комітету міністрів (1829-1830), при директорі Департаменту Податків

і Зборів (1830-1838), Тамбовського приказу громадської опіки (1838-1844), начальником

Департаменту Спільних справ при Міністерстві внутрішніх справ (1844-1848), керуючим

канцелярією Московського цивільного губернатора (1848-1860), керуючим справами Комітету

міністрів (1861-1874 ), членом Державної ради (1875-1895).

Дійсний таємний радник.

Член Комітету піклування про заслужених цивільних чиновників.

Дійсний член Імператорського людинолюбного товариства.

Активний учасник розробки селянської реформи.

Серед друзів та близьких знайомих К. – В. Даль, А. Закревський, М. Погодін, О. Козловський та

ін.

***

ДОСЯГТИ,

з життєвого кредо Ф. Корнілова

Досягти корисного впливу.

ПОКЛОПОЧІТЬ ЧЕРЕЗ ЗНАЙОМИХ, з листа О. Козловського Ф. Корнілову в 1835 р.

Чи не можна через Ваших знайомих поклопотати в Канцелярії графа Бекендорфа про мій рукопис

«Погляд на історію Костроми», який я 1834 року жовтня 9 дня в місту Кінешмі підніс Государеві

Імператорові і який тепер знаходиться в Канцелярії графа, куди Государ повелів панові

проводиреві його відправити.

ОСВІЧЕНИЙ І РОЗУМНИЙ, з листа В. Даля М. Погодіну в 1848 р.

Корнілов людина дуже хороша. Ви знайдете в ньому дуже освічену, розумну, допитливу і

благородну людину.

ПОДАРУНОК МОСКВІ, з кореспонденції І. Пазія «Як пройшло відкриття пам’ятника

Пушкіну»?

О 12 годині 6 червня 1880 року на естраду піднялися почесні гості, серед яких були родичі

Пушкіна. Тисячний натовп зняв шапки, запанувала тиша, статс-секретар Корнілов зачитав акт про

передачу Москві пам’ятника і вручив документ міському голові С. М. Третякову.

За знаком генерал-губернатора з пам’ятника спало полотнище, і задумливий вигляд поета зустріли

тысячеголосим «Ура!», підхопленим натовпом народу, який стояв віддалік. Величезна кількість

лаврових вінків, квітів і гірлянд поклали до підніжжя.

СИМПАТИЧНА ЛЮДИНА, з некролога на смерть Ф. Корнілова

Телеграф приніс звістку, що 24 серпня, дорогою до Криму, на останній станції перед Харковом, несподівано помер у вагоні кур’єрського потягу статс-секретар, член Державної Ради, дійсний

таємний радник Федір Петрович Корнілов.

...За відгуками осіб, що знали покійного, Федір Петрович в усю свою багаторічну службу був

невтомним діячем і симпатичною російською людиною.