Дукельский Александр [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

Кабанова, який командував базою з весни 1941 року, ці батареї

стали головними в системі мінно-артилерійської позиції Балтійського флоту.

...Гармати не втопили і на кінець 1942 р. фінська армія стала власницею шести відновлених

артилерійських систем ТМ-1-180 радянського виробництва.

З 305-мм дулами було складніше. Відновлювати їх фіни не зважилися.

Команда лінкора «Імператора Олександра III» не виконала наказ Леніна про знищення корабля, і

англійський лінкор «Агамемнон» відвів його в кінці 1918 року в турецький порт Ізміт.

17 жовтня 1919 року «Імператора Олександра III» перейменували на честь засновника білої

Добровольчої армії Михайла Алексєєва. Ця була вже дев’ята зміна прапора на лінкорі. Проте

корабель як почав свою біографію під Андріївським прапором, так і закінчив її під ним.

...10 листопада 1920 року Петро Врангель віддав наказ про добровільну евакуацію білої армії з

Криму. Більшість чинів «Генерала Алексєєва» зійшли на берег. І все ж через три дні лінкор на чолі

величезного каравану з 121 судна узяв курс на Константинополь. На стоянку він став в

Наваррській бухті... А 27 грудня наймогутніший російський корабель прибув до Тунісу.

До 2-ої Світової війни гармати цього човна зберігалися в арсеналі «Сіді-Абдуллах»

французької військово-морської бази в туніському порту Бізерта. Серед них була й

гармата № 127, виготовлена в листопаді 1916 року. Саме вона й потрапила на Уклінну

гору.