Грищенко Алексей [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

- Грищенко Алексей [Справочник-дайджест] 22 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Николай Михайлович Сухомозский

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]


ГРИЩЕНКО Олексій (Олекса) Васильович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Художник, письменник, мистецтвознавець.

З міщанської родини.

Народився 2 квітня 1883 р. в м. Кролевці Чернігівської губернії Російської імперії (нині –

районний центр Сумської області України).

Помер 28 січня 1977 р. в м. Венсі (Франція). Похований на місцевому цвинтарі.

Навчався в Київському, Петербурзькому, Московському університетах, закінчив Петербурзьку

академію мистецтв.

Працював у Києві (1906-1908), Московській школі мистецтв (1909-1910),

Член паризького «Осіннього салону» (1931).

Серед найвідоміших полотен Г. – «Дощ над Св. Софією», «Туркеня» (обидва – 1920),

«Майстерня художника», «Руїн замку Годфруа де Буйон» (обидва – 1923), «Восьминіг» (1925),

«Продавщиця риби у Севільї» (1920-ті), «Натюрморт з грибами» (1920-ті), «Портрет дружини»,

«Містечко Пейра Шато» (обидва – 1940), «Тулон», «Натюрморт з вишнями» (обидва – 1930), «У

порту Лібур», «Порив містралю у Кіота, Бретань» (обидва – 1930-ті), «Гречане полі Лімузену»

(1950-ті), «Натюрморт з пахучим горошком», «Інтер’єр собору в Прато», «Натюрморті з квітами

та годинником» (усі – 1960).

Виставлявся Афінах, Нью-Йорку, Філадельфії, Мадриді, Стокгольмі, Парижі, Львові, Монреалі.

Перу Г. належать книги «Два роки в Царгороді» (1927), «Роки бурі і натиску», «Україна моїх

блакитних днів» (1958), дослідження «Староруська ікона з погляду малярства», «Зв’язок

російського мистецтва з Візантією й Заходом», низка есе.

Більшовицького режиму наш земляк не сприйняв і емігрував спочатку до Константинополя (1919-

1921), а потім – Парижу (1921).

Нині малярські доробки нашого земляка зберігаються в Київському та Львівському художніх

музеях (Україна), Третьяковській галереї та Російському музеї Санкт-Петербурга (РФ), Музеї

національного мистецтва в Парижі (Франція), музеях Копенгагена (Данія), Мадрида (Іспанія),

Брюсселя (Бельгія), Осло (Норвегія), Монреаля (Канада), Бостона, Філадельфії, Балтімора (усі –

США), чисельних приватних зібраннях.

Після смерті нашого земляка його роботи були перевезено до Нью-Йорка, де вони зберігалися в

Українському інституті Америки (1977).

Згідно з заповітом Г. до Національного художнього музею України передані 67 картин і архів

митця (2004). Перемовини щодо їхнього повернення тривали впродовж понад десятиліття (1992-

2004).

Серед друзів та близьких знайомих Г. – С. Світославський, К. Юон, Ж. Дюамель, І. Машков, А.

Дерен, Р. Дюфі, І. Остроухов, Л. Зборовський, Д. Бурлюк, П. Гійом, В. Маяковський, П. Боннар, А.

Марке, Ф. Леже та ін.


***

УНИКАТИ БУДЕННОСТІ

, з творчого кредо О. Грищенка

Уникати буденності.


ВИ ДАЛИ ВРАЖАЮЧУ КАРТИНУ УКРАЇНИ, з листа Ж. Дюамеля О. Грищенкові

Я прочитав знамениту книгу («Україна моїх блакитних днів» – авт.). Географи вчили мене, що

смуга чорнозему виходить з України, щоб пройти через Росію й згубитися в Сибіру ...

Ви ж дали прегарну, вражаючу картину Вашої батьківщини – України. Маю приємність

подякувати Вам і переслати мій справді сердечний привіт.


ЛЕКЦІЯ ВІРНОСТІ, з рецензії в газеті «Останні ельзаські новини» від 5 січня 1958 р.

«Україна моїх блакитних днів», появу якої ми вітали кілька місяців тому, є однією з тих книг, які

відкривають нам дитинство і юність людини, що лишилася пристрасно прив’язаною до своєї

рідної землі.

Грищенко, який знає Францію, як ніхто, бо він живе в ній і блискуче володіє її мовою, дає нам

лекцію вірності...

Соняшникові поля, ліси, народні свята, традиції, знайомі йому типи людей, святі ікони, роки

навчання, перші ознаки революції – все це постає перед нами в іскрах снігу і паланні сонця...


КРИХКІСТЬ СВІТЛА, з рецензії Д. Філіппса

Для мене Грищенко означає витончене, делікатне й творче доповнення кубізму...

Звичайно, його картини невеликого формату і часто у пригашених кольорах. Але навіть тоді є чим

помилувати око – нюансами тонів та барв, несподіваними формами, мальовничістю сцен,

крихкістю світла.


ВИСТАВЛЯВ СВОЇ ТВОРИ БЕЗ ЖУРІ, з розвідки О. Федорука «Хто для нас Олекса

Грищенко?!»

Його захоплення кубізмом було реалізоване у знаменитих стамбульських акварелях...

Потім зірка Грищенка зійшла в паризькому «Осінньому салонові», де Ф. Леже повісив акварелі

нікому не відомого бурлаки в експозиції