БЕЗБОРОДЬКО Ілля Андрійович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Державний діяч, меценат.
З козацької родини. Батько, Безбородько А., – генеральний писар Малоросійського козачого
війська; брат, Безбородько О., – канцлер Російської імперії.
Народився 16 лютого 1756 р. в м. Глухові Чернігівського полку Російської імперії (нині –
районний центр Сумської області України).
Помер 3 червня 1815 р. в м. Петербурзі Російської імперії (нині – м. Санкт-Петербург РФ).
Похований в церкві святого Духа Олександро-Невської лаври. На зовнішній стіні вівтаря зроблено
наступний напис: «Графові І. А. Безбородьку, похованому в цьому храмі, за лівим кліросом, ще до
його побудови, навпроти труни брата, канцлера, світлішого князя О. А. Безбородька, прах якого
спочиває там же за стіною».
Учасник двох російсько-турецьких війн (1773; 1774), штурму Ізмаїла (1790).
Служив на різних невисоких військових посадах, був бригадиром, членом Головної провіантської
канцелярії (1772), приставом польського короля Станіслава-Августа (1795-1797), сенатором (1798-1800).
Член Воєнної Колегії.
Проводир дворянства Петербурзької губернії.
Кавалер орденів Святого Володимира 1-го (1805) і 3-го ступенів, Святого Георгія 3-го ступеня, Святої Анни 3-го ступеня (обидва – 1790), Святого Олександра Невського (1797).
Відзначений золотою шпагою, прикрашеною діамантами, з надписом «За хоробрість» (1793) та
Анненською стрічкою.
Б. пожертвував власні будинок і сад під Ніжинську гімназію (1810), а також зобов’язався вносити
по 150000 руб. щорічно. Головною метою було поширення ґрунтовних знань з вітчизняного
законодавства. Послідовно навчальний заклад називався: фізико-математичний ліцей (1832), юридичний (1840), історико-філологічний інститут князя Безбородько (1875), інститут народної
освіти (1920), педагогічний інститут (1934), державний педагогічний університет (нині).
Нині біля будівлі Вузу височіє пам’ятник Б.
Серед друзів та близьких знайомих Б. – О. Суворов, П. Румянцев, Павло I, Г. Кушелєв, О.
Куракін, О. Козодавлєв, О. Голіцин, С. Воронцов, О. Лобанов-Ростовський та ін.
***
ПРАЦЕЮ І СТАРАННІСТЮ
, з життєвого кредо І. Безбородька
Працею і старанністю.
ЦУРАВСЯ ПРИДВОРНИХ ІНТРИГ, з довідника «Георгіївські сторінки: обличчя»
З юних років присвятив себе військовій службі й в якості ординарця графа Румянцева брав участь
в першій Турецькій війні. В 1784 р., уже в чині полковника, …отримав титул графа Священної
Римської імперії.
З початком другої Турецької війни знову побажав взяти участь в бойових діях. Призначений під
керівництво Суворова, Безбородько командував двома колонами під час штурму Ізмаїлу, продемонструвавши блискучу хоробрість і був тяжко поранений в руку.
Граф брав участь і в польському поході Суворова й за відмінність в боях отримав звання генерал-
поручика.
…Хоробрий солдат, прекрасний сім’янин, доброзичливий до всіх, хто його оточував, Безбородько
не мав державних якостей, проте користувався загальною пошаною за свою чесність і
відчуженість від усіх придворних інтриг.
СВОЇМ КРІПАКАМ ДАВАВ «ВІЛЬНІ», з дослідження М. Ткача «Tак де ж народився
правознавець О. Ф. Кістяківський?»
Дідусь О. Ф. Кістяківського Омелян Васильович був кріпаком Іллі Андрійовича Безбородька і
керував його маєтком у містечку Стольному (тепер – село Стольне Менського району), що в 6 км
від Городища. 1808 року він одержав «вільну» від графа й залишився управляючим.
…Неподалік від містечка Березного (тепер – Менського району) в 1800-1806 pp. на замовлення
того ж таки графа І. А. Безбородька зведено собор Різдва Богородиці.
БЮСТ ЗНАЙШЛИ НА ЗАДВІРКАХ СТОЛИЧНОГО МУЗЕЮ, з кореспонденції В. Костенка
«Історія однієї знахідки»
Понад десять тому у пресі з’явилася замітка про те, що ми ходимо, нічого не підозрюючи, по
скарбах... Ось, наприклад, на задвірках Музею російського мистецтва в Києві валяється мармурове
погруддя Іллі Безбородька, людини, чиї заслуги й діяння залишили в історії України й Росії
помітний слід. Прочитавши це, два ніжинських краєзнавці негайно відправилися до столиці.
Пошуки увінчалися успіхом! У зазначеному місці лежало погруддя засновника славного
Ніжинського ліцею, – ушкоджене, але цілком збережене. Краєзнавці покинули Київ, відвозячи до
Ніжина дорогоцінну знахідку.
Последние комментарии
1 день 16 часов назад
1 день 20 часов назад
1 день 22 часов назад
1 день 23 часов назад
2 дней 44 минут назад
2 дней 1 час назад