Сокольников Григорий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

- Сокольников Григорий [Справочник-дайджест] 21 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Николай Михайлович Сухомозский

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

більше людей буде

залучено в інсценований вами спектакль, тим швидше опам’ятаються в ЦК і тим швидше ви

сядете на моє місце.


СВІДОК ПІДОЗРІЛОЇ СМЕРТІ АЛЛІЛУЄВОЇ, з розвідки Т. Морозовової «Політичне шоу

1937 р.»

Того святкового листопадового вечора 1932 р. посварився при гостях за столом Йосип

Віссарионович з дружиною своєю Надією Аллілуєвою. Розгнівавшись, вона пішла:

– Я тобі не «Ей»!

Услід за нею і вождь залишив товаришів. Григорій Сокольников і Авель Єнукідзе вирішили

відвідати свого друга Йосипа, та краще б вони цього не робили.

Почувши від караульного, що в квартирі товариша Сталіна стріляли, вони увірвуться туди і

знайдуть в першій кімнаті сплячого на дивані Сталіна, котрий відвернувся до стіни, а в спальні –

Надію Аллілуєву, яка лежить в калюжі крові. І розбуджений Сталін прочитає в очах своїх друзів

переконаність в його винності.

...Де їм було знати, що через сім років повпреда Сокольникова тиранія Сталіна зробить на

політичному шоу агентом іноземної розвідки, а дружину звинуватять в численних партійних

гріхах і на двадцять років відправлять до в’язниць і таборів.

...Більше усіх з обвинувачених січневого політичного шоу турбував Йосипа Віссаріоновича

Сокольников. Сталін назавжди запам’ятав його недовірливий погляд восени 1932 року...


ГРАБУЙ НАГРАБОВАНЕ БАТЬКАМИ, бувальщина

В дні революції Г. Сокольников чесно розповів чекістам про статки свої батьків, намалював, де

знаходяться сховки, а надто той – з діамантами. Понад те, Григорій особисто узяв участь в

експропріації.

Мати його, донька купця першої гільдії, до самої не могла пробачити синові цю історію.


НЕ МАРКСИСТ, анекдот

Коли народний комісар фінансів Сокольников здійснював чергову реформу, він представив на

затвердження Політбюро призначення членом колегії Наркомфіна і начальником валютного

управління професора Юровського. В Політбюро його ніхто не знав. Хтось запитав:

– Сподіваюся, він не марксист?

Сокольников поквапився відповісти:

– Що ви, що ви, валютне управління – там потрібно не базікати, а уміти справу робити.

Після такого аргументу Політбюро затвердило Юровського без жодних заперечень.