з’являвся знов, вже відповідно до «виправленого» на своєму годиннику часу. Коли ж приходив час
закінчувати лекцію, інші студенти, вже справедливо, говорили, що його годинник відстає, вони
спізнюються на наступну лекцію, і Іван Григорович знов виправляв час на своєму будильнику.
Читаючи лекції, іноді він виявляв неповне позбавлення від своїх старих звичок, плутаючи слова
«панове» і «товариші». Так, іноді починав «Панове!», зараз же поправлявся «тобто, товариші». І
ось якось Іван Григорович зробив такий «вступ» до лекції: «Панове, тобто товариші! Вчора я стояв
в черзі за картоплею, але поки черга дійшла, картоплі не стало... я затримався». Слід сказати, що в
цей рік (1932) у нас були продовольчі утруднення, однак миритися з тим, що І. Г. Савченко ставав
в чергу за картоплею було не можна, і я, як секретар парторганізації інституту ...після закінчення
лекції пішов до міському ВКП(б) і доповів першому секретарю Дволайцькому про
вищевикладене. Секретар ...вже дзвонив на харчові підприємства, поставивши їм в обов’язок
доставити продукти додому вченому Савченку.
Наступну лекцію Іван Григорович почав з розповіді про те, як йому додому привезли і вершкове
масло, і картоплю, і капусту, і інші овочі.
Последние комментарии
5 часов 52 минут назад
14 часов 43 минут назад
14 часов 46 минут назад
2 дней 21 часов назад
3 дней 1 час назад
3 дней 3 часов назад