загрузка...
Перескочить к меню

Савич Алексей (fb2)

файл не оценён - Савич Алексей [Справочник-дайджест] 23K (скачать fb2) - Николай Михайлович Сухомозский

Настройки текста:




САВИЧ Олексій Миколайович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Астроном, геодезист. В астрономії існує науковий термін «формула Савича» (для обчислення

заломлення світла в земній атмосфері).

З дворянської родини.

Народився 18 (30) березня 1811 р. в с. Пушкарівці Сумського повіту Сумської губернії Російської

імперії (нині – Сумський район Сумської області України).

Помер 15 (27) серпня 1883 р. в с. Благодаті Тульської губернії Російської імперії (нині –

Новодєрєвеньківський район Орловської області РФ). Похований на місцевому цвинтарі.

Закінчив фізико-математичний факультет Харківського університету (1824-1829), стажувався в

професорському інституті при Дерптському університеті (1833-1836).

Працював астрономом Дерптської обсерваторії (1833-1839), викладачем Петербурзького

університету (1839-1880), офіцерських класів при Петербурзькому морському кадетському

корпусі (1841-1883), Московського межового інституту (1845), Петербурзького головного

педагогічного інституту (1849-1859), академії Генерального штабу (1854-1883).

Член петербурзької академії наук (1862).

Член Російського географічного товариства (1846).

Член Московського товариства дослідників природи (1869).

Почесний член Санкт-Петербурзького університету (1879).

Лауреат Демидівської премії (1845).

Кавалер орденів св. Станіслава IV ступеня (1838), св. Станіслава I ступеня (1864).

Кавалер золотої медалі Датського королівського товариства.

Друкувався в журналах в «Нотатки Імператорської академії наук», «Melanges mathematiques et

astronomiques tirees du Bulletin de l’Acad. Imperiale», «Meomires de l’Acad. Imper.», «Astronomical Journal», «Astronomische Nachrichten».

Виконав нівелювання між Чорним та Каспійськими морями (1836-1838), беззаперечно довівши,

що Каспійське море розташоване 21,3 м нижче Чорного.

Спільно з колегами вперше в Російській імперії визначив силу тяжіння вздовж дуги меридіану від

Торніо до Ізмаїлу з допомогою зворотних маятників (1865-1868).

Перу нашого земляка належать книги: «Використання практичної астрономії під час

географічного визначення місць» (1845; 1869 -1871), «Застосування теорії вірогідностей при

обчисленні спостережень» (1857), яка і понині залишається кращим посібником з предмету.

С. – автор двотомного «Курсу астрономії» (1874-1883), «Основи математичної географії та

космографії», «Початкові основи диференційного та інтегрального обчислень», низка учбових

посібників, багатьох наукових праць з визначення орбіт планет, їх супутників, комет, нотаток і

мемуарів.

Всього перу нашого земляка належить понад 100 наукових робіт.

Зусиллями С. при Санкт-Петербурзькому університетові була споруджена учбова астрономічна

обсерваторія.

У свою чергу, відомий вчений В. Вітковський свою книгу «Практична геодезія» присвятив світлій

пам’яті О. М. Савича.

Серед друзів та близьких знайомих С. – В. Вітковський, В. Струве, Х. Петерс, П. Смислов, Д.

Дубяго, С. Глазенап, Р. Ленц, М. Ковальський та ін.


***

НЕУЦТВО – НЕ АРГУМЕНТ,

з наукового кредо О. Савича

Незнання не доказ, неуцтво – не аргумент.

НЕВТОМНИЙ АВТОР ВІДКРИТТІВ І ВИНАХОДІВ, з книги Г. Логінової і В. Селіханович

«Олексій Миколайович Савич»

Здійснював визначення величини стиснення земного еліпсоїда обертання, результати якого за його

розрахунками складали від 1/296 до 1/309 (в даний час для еліпсоїда Красовського стиснення

прийняте рівним 1/298,3).

У геодезії придумав спосіб визначення площі країни за картою в проекції К. Ф. Гауса за

допомогою планіметра.

Склав правила для обчислення рефракції, створюваної земною атмосферою, і вивів формули її

залежності від щільності і температури повітря.

Визначив орбіти супутників планет і комет. Запропонував свій метод визначення орбіт планет і

комет за трьома спостереженнями, удосконаливши метод Г. Ф. Гауса, і розробив прийом

обчислення кометних орбіт з великим ексцентриситетом.


ВІД ПРОПОЗИЦІЇ ВІДМОВИВСЯ, з книги В. Алєксєєва «Спогади»

Сам я все більше і більше замислювався над питанням, як же я, людина, повна егоїстичних звичок, можу встановити мир серед людей, які ворогують на ґрунті цього ж самого егоїзму.

Всі студенти мого часу ділилися на дві групи: більшість, заможні, вели життя ледаче, лекції

відвідували неакуратно, вечорами влаштовували гулянки, грали в карти. Інша ж частина, менша за

числом, займалася справою, – акуратно відвідувала лекції, ходила в публічну бібліотеку читати

книги для самоосвіти. З останніми я частіше зустрічався. З них частина була революціонери, котра

мріяли про повалення існуючого ладу; інша ж частина, як мені здавалося, розсудливіша, дивилася

на речі інакше.

«Коли буде повалено існуючий порядок, – говорили вони, – хто ж заводитиме новий? Невже

неосвічена маса? Так піде така різанина і бійка, що всякий розсудливий втече з цього пекла».

...Я вважав неможливим негайно кинути університетську освіту та іти в народ,


Вход в систему

Навигация

Поиск книг

 Популярные книги   Расширенный поиск книг

Последние комментарии

Последние публикации

Загрузка...