Неплюев Николай [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

- Неплюев Николай [Справочник-дайджест] 21 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Николай Михайлович Сухомозский

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

НЕПЛЮЄВ Микола Миколайович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Громадський діяч, богослов, педагог, літератор. Фундатор «Православного

Хрестовоздвиженського Трудового Братства» – першого пацифістського товариства в Російській

імперії (1889).

З дворянської родини. Батько, Неплюєв М., – маршалок Чернігівського губернського дворянства.

Народився 11 (24) вересня 1851 р. в с. Ямполі Глухівського повіту Чернігівської губернії

Російської імперії (нині – районний центр Сумської області України).

Помер в січні 1908 р. в с. Воздвиженському Глухівського повіту Чернігівської губернії Російської

імперії (нині – Ямпільський район Сумської області України). Похований на місцевому цвинтарі.

Закінчив юридичний факультет Петербурзького університету (1875), навчався в московській

Петровській сільськогосподарській академії (1877-1879).

Працював радником російської амбасади в Німеччині (1875-1877).

Отримав офіційне право одягати стихар і виголошувати церковні проповіді (1891).

Один з організаторів паризького Конгресу єдиного людства (1900).

Спонсор журналу «Новий шлях».

Досвід нашого земляка вивчали в Краківському університеті, Сорбонні, Французькій академії

моральних і політичних наук.

Н. – автор низки книг і брошур, серед яких «Історичне покликання російського поміщика» (1880),

«Хліб насущний» (1883), «Що є істина?» (1900), «Благовіст біблейський» (1892), «Християнський

світогляд» (1894), більшість з яких обер-прокурор Синоду К. П. Побєдоносцев заборонив видавати

в Росії у той час, як їх перекладали французькою, німецькою, сербською мовами.

Поклав на музику сім віршів О. Хом’якова, а у своїй садибі спорудив йому пам’ятник.

У с. Воздвиженське Сумської області функціонує народний музей «Трудове братство М. М.

Неплюєва», а також встановлено пам’ятний знак землякові.

Пам’яті Н. присвячені документальні фільми «Точка роси» (1989), «Хліб насущний», «Братство

любові» (обидва – 1995), книги Р. Ладу «Неплюєв Микола Миколайович» (1997), П. Федоренка

«Срібні нитки» (2001).

У с. Воздвиженському відбулися урочистості з нагоди 150-річчя від дня народження Н., у яких

взяли участь історики з Чернігова, Москви, Сум, краєзнавці, священнослужителі Православної

церкви на чолі з єпископом Конотопським і Глухівським Інокентієм, віце-президент Міжнародної

ліги захисту культури академік Г. М. Фурсей, нащадки членів Братства (2001).

Серед друзів та близьких знайомих Н. – Л. Толстой, М. Іваненко, Б. Зутнер, Є. Мещерський, В.

Розанов, П. Флоренський, Ф. Порталь, С. Черненко, С. Петков, Я. Калішевський, Г. Нарбут, Е.

Дюкамен, А. Фурсей, Г. Петров, І. Проханов, В. Соловйов, Д. Мережковський, Є. Беклемішева, Ф.

Пассі та ін.


***

УСІ І УСЕ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД БАГАТИХ

, з життєвого кредо М. Неплюєва

Від нас, людей освічених і заможних залежить багато чого у святій справі морального

відродження народу. Ми маємо матеріальні статки та інтелектуальну силу, і якщо ми свідомі

християни, то обов’язок християнської совісті велить нам зробити на користь народу усе, що

можемо.


ВИКОРІНЮВАТИ ПОГАНЕ, з виховательського кредо М. Неплюєва

Виховати – значить розвинути у людині все добре і викорінити усе погане. Що є добре і що

погане, розуміти нас навчив Господь Ісус Христос. Справжніми християнами ми станемо тільки

тоді, коли ясно зрозуміємо, як учив жити, мислити і почувати Христос, щиро полюбимо його

вчення і у своєму житті будемо наслідувати Його.

МЕТА – СПІЛЬНА, з релігійного кредо М. Неплюєва

Кожний християнин, твердо і незмінно залишаючись в лоні своєї церкви, може і повинен бачити в

християнах інших церков своїх братів у Хресті, об’єднаних спільною метою служіння Одному й

тому ж Христу Богу.

СЛАВА КОЗАЦЬКІЙ ВОЛЬНИЦІ, з передсмертних слів М. Неплюєва

Я радий, що Братерство наше зародилося в Малоросії – цій козацькій вольниці. У цьому воля

Божа.

Виникни воно у Великоросії, і люди злої волі говорили б, що народ великороса споконвіку звик до

громадського життя, а зараз вони цих викрутасів позбавлені.

ЗИЧУ УСПІХУ, з листа Л. Толстого М. Неплюєву в грудні 1893 р.

До справи вашої я прихильний всією душею і зичу їй продовження успіху.

ТВОРЯТЬ ЖИТТЯ НЕ ЛЮДИ ФАКТУ, з листа В. Соловйова М. Неплюєву в 1897 р.

Не спокушатися