НЕПЛЮЄВ Микола Миколайович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Громадський діяч, богослов, педагог, літератор. Фундатор «Православного
Хрестовоздвиженського Трудового Братства» – першого пацифістського товариства в Російській
імперії (1889).
З дворянської родини. Батько, Неплюєв М., – маршалок Чернігівського губернського дворянства.
Народився 11 (24) вересня 1851 р. в с. Ямполі Глухівського повіту Чернігівської губернії
Російської імперії (нині – районний центр Сумської області України).
Помер в січні 1908 р. в с. Воздвиженському Глухівського повіту Чернігівської губернії Російської
імперії (нині – Ямпільський район Сумської області України). Похований на місцевому цвинтарі.
Закінчив юридичний факультет Петербурзького університету (1875), навчався в московській
Петровській сільськогосподарській академії (1877-1879).
Працював радником російської амбасади в Німеччині (1875-1877).
Отримав офіційне право одягати стихар і виголошувати церковні проповіді (1891).
Один з організаторів паризького Конгресу єдиного людства (1900).
Спонсор журналу «Новий шлях».
Досвід нашого земляка вивчали в Краківському університеті, Сорбонні, Французькій академії
моральних і політичних наук.
Н. – автор низки книг і брошур, серед яких «Історичне покликання російського поміщика» (1880),
«Хліб насущний» (1883), «Що є істина?» (1900), «Благовіст біблейський» (1892), «Християнський
світогляд» (1894), більшість з яких обер-прокурор Синоду К. П. Побєдоносцев заборонив видавати
в Росії у той час, як їх перекладали французькою, німецькою, сербською мовами.
Поклав на музику сім віршів О. Хом’якова, а у своїй садибі спорудив йому пам’ятник.
У с. Воздвиженське Сумської області функціонує народний музей «Трудове братство М. М.
Неплюєва», а також встановлено пам’ятний знак землякові.
Пам’яті Н. присвячені документальні фільми «Точка роси» (1989), «Хліб насущний», «Братство
любові» (обидва – 1995), книги Р. Ладу «Неплюєв Микола Миколайович» (1997), П. Федоренка
«Срібні нитки» (2001).
У с. Воздвиженському відбулися урочистості з нагоди 150-річчя від дня народження Н., у яких
взяли участь історики з Чернігова, Москви, Сум, краєзнавці, священнослужителі Православної
церкви на чолі з єпископом Конотопським і Глухівським Інокентієм, віце-президент Міжнародної
ліги захисту культури академік Г. М. Фурсей, нащадки членів Братства (2001).
Серед друзів та близьких знайомих Н. – Л. Толстой, М. Іваненко, Б. Зутнер, Є. Мещерський, В.
Розанов, П. Флоренський, Ф. Порталь, С. Черненко, С. Петков, Я. Калішевський, Г. Нарбут, Е.
Дюкамен, А. Фурсей, Г. Петров, І. Проханов, В. Соловйов, Д. Мережковський, Є. Беклемішева, Ф.
Пассі та ін.
***
УСІ І УСЕ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД БАГАТИХ
, з життєвого кредо М. Неплюєва
Від нас, людей освічених і заможних залежить багато чого у святій справі морального
відродження народу. Ми маємо матеріальні статки та інтелектуальну силу, і якщо ми свідомі
християни, то обов’язок християнської совісті велить нам зробити на користь народу усе, що
можемо.
ВИКОРІНЮВАТИ ПОГАНЕ, з виховательського кредо М. Неплюєва
Виховати – значить розвинути у людині все добре і викорінити усе погане. Що є добре і що
погане, розуміти нас навчив Господь Ісус Христос. Справжніми християнами ми станемо тільки
тоді, коли ясно зрозуміємо, як учив жити, мислити і почувати Христос, щиро полюбимо його
вчення і у своєму житті будемо наслідувати Його.
МЕТА – СПІЛЬНА, з релігійного кредо М. Неплюєва
Кожний християнин, твердо і незмінно залишаючись в лоні своєї церкви, може і повинен бачити в
християнах інших церков своїх братів у Хресті, об’єднаних спільною метою служіння Одному й
тому ж Христу Богу.
СЛАВА КОЗАЦЬКІЙ ВОЛЬНИЦІ, з передсмертних слів М. Неплюєва
Я радий, що Братерство наше зародилося в Малоросії – цій козацькій вольниці. У цьому воля
Божа.
Виникни воно у Великоросії, і люди злої волі говорили б, що народ великороса споконвіку звик до
громадського життя, а зараз вони цих викрутасів позбавлені.
ЗИЧУ УСПІХУ, з листа Л. Толстого М. Неплюєву в грудні 1893 р.
До справи вашої я прихильний всією душею і зичу їй продовження успіху.
ТВОРЯТЬ ЖИТТЯ НЕ ЛЮДИ ФАКТУ, з листа В. Соловйова М. Неплюєву в 1897 р.
Не спокушатися видимим пануванням зла і не відрікатися заради нього від невидимого добра є
подвиг віри. У ньому вся сила людини. Хто не здатний на цей подвиг, той нічого не зробить і
нічого не скаже людству.
Люди факту живуть чужим життям, але не вони творять життя. Творять життя люди віри. Це ті,
кого називають мрійниками, утопістами, юродивими, – вони ж є пророки, істинно кращі люди і
вожді людства.
ПОДІБНОГО НЕ ЧУВ І НЕ БАЧИВ, з оцінки діяльності М. Неплюєва Є. Мещерським
Від свого народження я ніколи не бачив, не чув такої глибокої віри, віри живої, в Христа
Спасителя, з вуст світської високоосвіченої людини, котра має величезні зв’язки і колосальне
багатство.
Цій вірі багато хто може позаздрити і з тих, хто прямо чи побічно покликані насаджувати її
учнівській молоді.
МОРАЛЬНА ЗАДУХА І ДЕСПОТИЗМ, з оцінки діяльності М. Неплюєва О. Блоком
Ймовірно дуже нудно й у неплюєвському товаристві. Зрештою, так здалося не мені одному, а
також пану Абрамову, ... який п’ять років навчався в неплюєвській школі. Він розповідає про
«моральну задуху» і деспотизм самого М. М. Неплюєва.
ВІРА, ЛЮБОВ, ПРАЦЯ, з розвідки В. Авдасьова «Трудове братство Миколи Неплюєва»
Микола Неплюєв відрізнявся від своїх знаменитих предків і більшості сучасників-дворян тим, що
предметом його турбот була зовсім не держава. Йому не давало спокою інше велике питання:
чому християни не живуть по-християнськи?
...І на початку XX століття М. Неплюєв стає найвизначнішим у Росії світським богословом, твори
якого неоднозначно оцінюються офіційним православ’ям, але знаходять відгук у серцях багатьох
морально чуйних сучасників.
...Головні сподівання в справі поступового відродження батьківщини М. Неплюєв покладав на
людей свого кола – великих поміщиків і дворянську еліту.
Восени 1880 р. ...Неплюєв самотужки починає свою справу. Він улаштовує притулок для десяти
селянських дітей-сиріт, і особисто займається їхнім вихованням.
У 1885 році у Воздвиженському Неплюєв засновує чоловічу сільськогосподарську школу, а в 1891
відкриває і жіночу – Преображенську. За словами фундатора, його школи формували добрих
християн і культурних хліборобів.
У серпні 1889 р. відбувся перший випуск школи. Із шести чоловік, котрі одержали атестати, троє
не захотіли розлучатися зі своїм вихователем, і для них була організована особлива
сільськогосподарська громада – «Перше трудове братство». ...16 вересня 1894 року, указом
Олександра III йому були даровані права юридичної особи.
Братство ґрунтувалося на євангельських етичних засадах – віри, любові і праці. ...Усе рухоме і
нерухоме майно, окрім предметів особистого вжитку, вважалося колективною власністю.
Приватна власність допускалася у вигляді особистих рахунків членів громади.
Особлива увага в Братстві приділялась інтелектуальному і естетичному розвитку. Тут працювала
велика бібліотека, викладались музика, малювання, проводились літературні вечори, ставились
аматорські спектаклі.
...В загальноросійській пресі про Трудове братство говорили ...як про «якусь незрозумілу загадку», іменували його «небезпечною і шкідливою утопією», «культурним скитом», «процвітаючою
комуністичною громадою» тощо.
...У грудні 1901 р. М. Неплюєв передав у дарунок Братству своє нерухоме майно, що складалося з
18 тисяч гектарів землі з лісом, будівель і заводів.
...Він відчайдушно намагався відвернути революцію, запропонувавши суспільству шлях
християнських трудових братств як мирну альтернативу революційному марксистському
соціалізму. Однак Росія, навіть в обличчі інтелігенції, байдужно пройшла повз щирий заклик,
хоча, як показав час, його слово багато в чому виявилося пророчим.
До останніх днів життя М. М. Неплюєв закликав співвітчизників розбудовувати суспільне життя
на християнських засадах віри, любові і праці. Такий ідеал, говорив він, – багатьом видається
утопічним, але в ньому істина і він переможе світ.
...У кінці 1924 р. ...органи ДПУ репресували керівників Трудового братства і перетворили його в
«артіль ім. Жовтневої революції». В 1925 р. знищили братський храм, заарештували священика
Олександра Секундова, християнські школи перетворили на радянські.
РЕФОРМАТОР, з статті В. Ткаченка «Християнський гуманізм Миколи Неплюєва»
Ідея братств цілком слов’янська. У той час, як на Заході люди об’єднувалися в різноманітних
орденах, союзах та асоціаціях, слов’янські народи організовували братства, яких Західна Європа
майже й не знала. ...На жаль, передовий досвід комунітарного вдосконалення суспільства не тільки
не вивчався достатньою мірою, а й був перекручений на догоду тоталітарній системі радянських
часів.
...Надзвичайно цікавий експеримент чернігівського реформатора та його духовні пошуки згодом
були забуті. Проте, чимало ідей, висловлених Неплюєвим, а також досвід реалізації їх на практиці, становлять безперечний інтерес і сьогодні.
...Намагаючись втілити на практиці свої комунітарні ідеї, М. М. Неплюєв пориває зі світським
життям і створює у власному маєтку братство, яке, на його думку, «давало б змогу добувати
життєві засоби не шляхом боротьби на грунті людиноненависництва, заздрощів, хитрощів та
насильства, а шляхом спільної дружньої праці на основі любові, поваги і довіри один до одного».
Осереддям виховної системи Неплюєва була її морально-релігійна сторона в комплексі з
політехнічною освітою.
Дрібне й середнє чиновництво не дуже полюбляло братство за те, що там не вдавалося займатися
здирством, як у селах: перед Неплюєвим Доводилося «ламати шапку». Заможна частина селянства
вбачала у Воздвиженському артільному господарстві конкурента; та й Неплюєв у своїх творах
прямо зазначав, що розвій сільського господарства у формі трудових братств звільнить
найбідніших від кабали і визиску. Не завжди Неплюєв доходив згоди і з земством, яке виявляло
спротив надмірному (на думку земських діячів) релігійному вихованню у неплюєвських школах і
політехнізації освіти.
...У жовтні 1925 р. у Глухові розпочала роботу виїзна сесія Верховного Суду України, яка
розглянула звинувачення комунарів у «співробітництві з урядом гетьманської України, німцями та
денікінцями, придбанні 4 кулеметів, 200 гвинтівок та створенні складів зброї з метою підготовки
збройного повстання проти радянської влади» і т. ін. Наслідком цього стали репресії серед
«неплюєвців» та засудження п’ятьох керівників господарства до різних термінів позбавлення волі.
Згодом артіль адміністративним рішенням була перетворена на колгосп...
Последние комментарии
18 часов 35 минут назад
22 часов 12 минут назад
1 день 10 часов назад
1 день 23 часов назад
3 дней 6 часов назад
3 дней 17 часов назад
3 дней 17 часов назад