загрузка...
Перескочить к меню

Миславский Симеон (fb2)

файл не оценён - Миславский Симеон [Справочник-дайджест] 23K (скачать fb2) - Николай Михайлович Сухомозский

Настройки текста:





МИСЛАВСЬКИЙ Симеон Григорович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Вчений, перекладач, видавець, проповідник. В чернецтві – Самуїл (1754).

З родини священика. Засновник першої російської цивільної друкарні при Києво-Печерській лаврі

(1787).

Народився 24 травня (4 червня) 1731 р. в с. Полошках Чернігівського полку Російської імперії

(нині – Глухівський район Сумської області України).

Помер 5 (16) січня 1796 р. в м. Києві Російської імперії (нині – столиця України).

Навчався в Києво-Могилянській академії (1742-1754).

Був викладачем Києво-Могилянської академії, архімандритом Києво-Братського монастиря,

ректором Києво-Могилянської духовної семінарії, архімандритом київського Пустельно-

Миколаївського монастиря, єпископом Білгородським (1768-1771), єпископом Крутицьким

(1771), управляючим Московською єпархією (1771-1776), єпископом Ростовським

та Ярославським (1776-1783), митрополитом Київським та Галицьким (з 1783).

Член Св. Синоду (1771).

Член Імператорської академії наук і мистецтв (1783).

Перша значна проповідь М. – «Слово на день Різдва Ісуса Христа і на спогад про входження

Петра Могили на Київську митрополію, 31 грудня 1753». Потім настала черга «Слова в

високотріумфальний день вступу на всеросійський престол Катерини Олексіївни» (1762), «Слова

повчальні», промовлені при прибутті в Ростов та Ярославль (видані 1776), похвала Києву «Слово

про справжню перевагу граду, якою він може по справедливості хвалитися перед іншими» (1784).

Три проповіді нашого земляка за особистим наказом імператриці були перекладені на грецьку,

латинську, німецьку та французьку мови й видані в Москві (1775-1779).

М. – автор доробків «Курс догматичного богослов’я» (1782), «Коротке історичне описання Києво-

Печерської лаври» (1791), «Права й переваги малоросійського духовенства» (залишився не

надрукованим).

Він переклав та видав «Латинську граматику» Піаре (1765), богословські лекції Ф. Прокоповича

(1773-1776), двотомний трактат «Про походження Святого Духу» (1774) А. Зернікова, який жив та

творив в Україні в кінці XVII ст.

М. був ініціатором та організатором наукового описання грецьких рукописів Московського

Синоду.

М., по суті, реформував Києво-Могилянську академію, запровадивши низку загальноосвітніх

предметів – географію, історію, математику, малювання, музику. Як викладач відмовився від

схоластики та доктринерства й закликав до цього колег.

По собі наш земляк залишив рукописний збірник з 57 власних творів, третина з яких ніколи не

була опублікована.

Проте на його рахунку є справи, які владику не прикрашають. Так, за часів його митрополитства

викладання в Києво-Могилянській академії було переведено російську мову, почала домінувати

вона і в Церкві (1784).

Серед друзів та близьких знайомих М. – І. Леванда, Петро III, Д. Москвін, К атерина II та ін.


***

ВОЛЯ ВСЕВИШНЬОГО,

з житєвого кредо

С. Миславського

На все воля Господня!

НЕ ПРО СЕБЕ ДУМАЮ, з листа С. Миславського П. Румянцеву в 1786 р.

Я не стільки турбуюся про моє життя, скільки бажаю, щоб академія залишилася на колишньому

місці, і при соборі Софійському архієрейський будинок. Проте, уявивши збіг обставин, впадаю у

відчай.

Громадяни подільські зі сльозами просять, аби Братський монастир залишився; однак я допомогти

їм не в силах.

НАЙКРАЩІ – КИЯНИ, з листа П. Завадовського С. Миславському від 4 жовтня 1789 р.

Между всеми присланными къ должностямъ учительскимъ въ Комиссію объ учрежденіи училищъ

въ разныя времена и изъ разныхъ духовныхъ семинарій людьми наилучшими, способнейшими, а

паче благонравнъйшими оказывались всегда обучавшієся въ Кіевской Духовной Академіи. По

чему предпочтительно прочимъ и разпределъны къ местамъ.

Отправляя настоящія свои должности съ прилежаніемь, искусствомъ и благоповеденіемь,

споспъшествуютъ они не мало народному къ симъ училищамъ довърію, а потому и размноженію

самихъ училищъ.

ЗНАЙШЛА ДОБРИХ ПОМІЧНИКІВ, з нарису митрополита Іларіона (Огієнка) «Як цариця

Катерина обмосковлювала Церкву Українську»

Катерина одверто повела русифікацію…. Височайшим наказом 7 вересня 1782 р. було оповіщено

про організування «Комісії з запровадження в Росії народних училищ». I от програма, вироблена

для шкіл Росії, хутко була заведена й до шкіл в Україні. І з того часу русифікація в наш край

попливла широкою річкою.

Катерина знайшла собі добрих помічників в Україні, що жваво проводили до життя всі її плани

про знищення наших прав старожитніх та про широку русифікацію, – це були відомі київські

митрополити Гавриїл Кремінецький та особливо Самуїл Миславський.

...За молодих літ Миславський був гарячим оборонцем старожитніх прав Української Церкви й

Київської Академії і навіть брав участь у протестах проти Катерининої політики. Але вперта


Вход в систему

Навигация

Поиск книг

 Популярные книги   Расширенный поиск книг

Последние комментарии

Последние публикации

Загрузка...