ЛУЗАНОВ Герасим Іванович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Байкар, перекладач.
З родини священика.
Народився в 1789 р. в м. Середині-Буді Новгород-Сіверського намісництва Російської імперії
(нині – районний центр Сумської області України).
Помер між 1828 і 1830 в м. Орлі Російської імперії (нині – адміністративний центр однойменної
області РФ).
Навчався в благородному пансіоні при Московському університеті.
Служив на Малоросійському поштамті (1804-1808), в штабі Молдавської армії (1808-1811), на
Малоросійському і Полтавському поштамтах (1811-1812), правителем канцелярії і ад’ютантом
командуючого Малоросійським рушенням (1812-1814), в Особливій канцелярії Міністерства
поліції (1814-1818), чиновником особливих доручень при Орловському генерал-губернаторові
(18231824), радником Орловської палати кримінального суду (1824-1828).
Друкувався в журналах «Український вісник», «Кабінет Аспазії», «Добромисний», «Новини
російської літератури», «Дух журналів».
Як літератор дебютував в журналі «Новини російської літератури» перекладом з французької
анекдоту «Доброчинність» і одноактної драми «Пожежа, або Нагороджена цнота» (1803).
Потім настала черга віршів «В альбом», «Понуро бродить в темряві нічній», «Малоросійської
пісні», байок «Розбірливий наречений», «Вовченя і байбак», «Пузир і кремінь», «Жаринка»,
«Позивач і чоботар».
Наш земляк – автор комедії у віршах «Слуга свого суперника» (1824).
Перу Л. також належить книга «Байки і казки» (1819).
Перекладав з французької мови.
Серед друзів та близьких знайомих Л. – І. Мартос, Г. Яценко, І. Гудович, О. Ізмайлов, П.
Багратіон, Г. Батеньков, Ф. Глинка, Б. Федоров, О. Балашов, Д. Трощинський, І. Ситін, К. Рилєєв, Ф. Булгарін та ін.
***
УСІ СТОВПИ СХОЖІ
, життєвого кредо Г. Лузанова
З боку усі стовпи схожі.
В СУКНІ МАСКАРАДНІЙ, епіграф Г. Лузанова до книги «Байки і казки»
Доколе истина опасна,
Одним скучна, другим ужасна,
Никто не хочет ей внимать,
Мы станем басенки писать
И ею в платье маскерадном
Детей смешить и наставлять.
У СПЕЦЗАГОНАХ, з службового формуляру Г. Лузанова
Перебуваючи при корпусному командирові (графові І. В. Гудовичі – авт.) з 1812-го по 6-е число
травня 1814 року старшим ад’ютантом і корпусним черговим усіх малоросійських військ, які були
при блокаді різних фортець, перебував в загонах для піймання мародерів й переслідування ворога.
ЩОТИЖНЯ – ДВІ-ТРИ БАЙКИ, з листа О. Ізмайлова І. Дмитрієву від 4 травня 1816 р.
Петербург
Ви захотіли підбадьорювати мене, радячи мені йти надійно слідами веселих моралістів. Ой! я не
стільки сподіваюся, скільки страшуся, вступивши на цей широкий і слизький терен.
…Здається, у нас люблять тепер читати байки. Ніколи ще не розкуповували тут так добре жодної
книги, як розкуповують нині байки Крилова. Шкода дуже, що в 4-ій і 5-ій частинах помістив він
досить посередні байки й залишив в інших декілька слабких і навіть поганих віршів, котрі вельми
б легко можна було виправити.
Заздрячи його успіхам, багато хто тут почав писати байки й пишуть якщо не успішно, то вельми
поспішно. У головного видавця «Духу журналів» найнятий один молодий байкар Лузанов, котрий
майже щотижня дає йому по дві й по три байки. Ось справжній і найплодовитіший Fablier (байкар
– авт.)!
МЕНІ ПОЛЮБИВСЯ, зі спогадів Г. Геракова
Обернувшись до глядачів, побачив позаду себе сидячу молоду, миловидну пані й, здалося, мені
знайому. Я скромно вдивлявся, вона, піднявшись, мовила:
– Чи не ви Гаврило Васильович Гераков?
І я пізнав у ній Анастасію Іванівну, вроджену Мартос, дочку нашого славного скульптора. Мені
дуже було приємно з нею розмовляти; покликала до себе, обіцяв; вже вона мати трьох дітей; чоловік її Лузанов полюбився мені.
ДЖЕРЕЛО ДЛЯ НАПИСАННЯ БІОГРАФІЇ, з розвідки В. Власова «Приносить велике
задоволення місту»
До свого від’їзду з Орла вранці 19 листопада Гераков щодня бував в гостях у А. І. Лузанової, котру, за його словами, знав «з її дитинства». Не дивно, що, прибувши в Москву, він рушив
«дивитися монумент, споруджений рятівникам Росії – князеві Пожарському й громадянинові
Мініну».
Цей перший московський скульптурний пам’ятник роботи батька Лузанової І. П.
Последние комментарии
4 минут 1 секунда назад
5 минут 27 секунд назад
19 минут 33 секунд назад
36 минут 12 секунд назад
37 минут назад
39 минут 43 секунд назад