КОСТЕНЕЦЬКИЙ Василь Григорович ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Військовий. Сформував одну з перших в Російській імперії роту кінної артилерії (1796).
З дворянської родини. Батько, Костенецький Г., – бунчужний; племінник, Костенецький Я., –
мемуарист, журналіст.
Народився в 1769 р. в с. Вирівці Конотопського повіту Чернігівської губернії Російської імперії
(нині – Конотопський район Сумської області України).
Помер 6 липня 1831 р. в м. Петербурзі Російської імперії (нині – м. Санкт-Петербург РФ).
Похований на Куликовому цвинтарі. Могила не збереглася.
Закінчив Артилерійський й інженерний благородний кадетський корпус (1779-1786).
Служив штик-юнкером (1786-1788), поручиком (1788-1796) 2-го канонерського полку,
командиром роти кінної артилерії (1796-1798), командиром 5-ї і 3-ї пішої рот лейб-гвардії
артилерійського полку (1798-1800), лейб-гвардії кінно-артилерійської роти (1800-1801),
командиром 2-ї й 4-ї резервних артилерійських бригад (1811-1812), командиром артилерії 6-го
піхотного корпусу (1812), зведеної бригади Лібавського і Софійського полків (1812),
командуючим артилерією загону генерала Ф. Вінцінгерода (1813-1814), артилерією 3-го корпусу
(1814-1817), начальником артилерії 4-го корпусу (1817-1819).
Брав участь у бойових діях під Очаковом (1788), Аустерліцем, Гейльсбергом і Фрідландом (1805-
1807), Смоленськом, Бородіно, Тарутино, Малоярославцем, Красним (1812), Калищем, Лютценом,
Бауценом, Дрезденом, Альтенбургом, Ноллендорфе, Кульме, Лейпцигом (1813), Страсбургом,
Петерсвальде, Ножане, Бар-сюр-Обе, Лабрюсселем, Арсі-сюр-Обе, Фер-Шампенуазом, Парижем
(1814).
Зазнав контузії руки та шиї під Петерсвальде, правої ноги – під Дрезденом, лівої ноги – під
Парижем.
Генерал-лейтенант (1826).
Кавалер російських орденів св. Георгія 4-го ступеня, св. Георгія 3-го ступеня, св. Ганни 3-го та 2-
го та 1-го ступеня, св. Володимира 4-го, 3-го та 2-го ступенів, св. Івана Єрусалимського, прусських
– «Пур ле Меріт», Червоного Орла 2-го ступеня, австрійського – Леопольда 2-го ступеня.
Чотири (!) рази нагороджений золотими шпагами «За хоробрість» з діамантами.
Портрет нашого земляка експонується у Військовій галереї Зимового палацу в Санкт-Петербурзі
(РФ).
Усі папери, а також безцінна колекція зброї нашого земляка загинули під час пожежі у його
будинку в с. Вирівка.
Серед друзів та близьких знайомих К. – М. Карамзін, М. Кутузов, О. Кутайсов, Г. Потьомкін, О. і
П. Аплечеєви, Д. Столипін, М. Сеславін, Ф. Вінцінгерод, Д. Друковцев, Д. Дохтуров та ін. ***
ДО БОЮ
, з професійного кредо В. Костенецького
Швидше б до бою. До бою! ДОВІДКУ НАДАТИ, з рішення Малоруської колегії
За указом Її Імператорської Величності (Катерини II – авт.) в Малоруській колегії заслухано
прохання бунчужного товариша Григорія Костенецького, який пише, що хоче відправити він сина
свого, десятирічного Василя Костенецького, в Санктпетербург для влаштування його там на
навчання або службу. І оскільки з предків Костенецький шляхетної породи, дід і батько його були
бунчужними товаришами і за службу їх нагородили селами... у прилуцькому й ніжинському
полках, якими він, Костенецький, нині володіє, прохати про надання свідоцтва його шляхетному
за породою синові.
Безумовно: оскільки за довідкою …прохача Костенецького предки мали малоруські чини, і він,
прохач, за спадщиною має в своєму володінні предкам його від малоруських гетьманів надані
села, то й дати про це синові прохача Василю Костенецькому з колегії свідоцтво, яке за підписом... ЗАВДАВАВ ВОРОГОВІ ВЕЛИКОЇ ШКОДИ, з рапорту М. Кутузова
Усі авангардні справи (Костенецький В. Г. – авт.), і в цю битву, командуючи всіма батареями, хорошими своїми розпорядженнями влаштовував їх на вигідних місцях і, діючи з відмінною
безстрашністю, завдавав ворогові великої шкоди. ЛИЦАРСЬКА ЧЕСНІСТЬ, зі спогадів О. Михайловського-Данилевського
Лицарська чесність, невимовна хоробрість в бою, ніякими небезпеками несхитна наявність духу і
дійсна християнська чеснота складали відмітні властивості Костенецького, одного з доблесних
чоловіків нашого Дванадцятого року. ВАСИЛЬ ВЕЛИКИЙ, з статті «Генерал-лейтенант В. Г. Костенецький» на ruscadet.ru
Саме так, з легкої руки Цесаревича Костянтина Павловича, шанобливо називали цього генерала
всі, хто хоч раз бачив його в бою. Ім’я йому – Василь Григорович Костенецький.
У Аустерліцькій битві він, як вихор, понісся попереду роти, розчищаючи шлях величезною
шаблею. Незвичайної довжини і тяжкості старовинна шабля була виписана з Московської
Збройової палати спеціально для нього і подарована йому цесаревичем Костянтином Павловичем.
В результаті кінний полк ворога відкинули назад.
В ході Бородінської битви стався епізод, вельми характерний для В. Г. Костенецького. В розпал
бою на одну з батарей увірвалися польські улани і почали рубати канонірів.
Последние комментарии
4 часов 26 минут назад
4 часов 29 минут назад
9 часов 12 минут назад
17 часов 33 минут назад
17 часов 59 минут назад
18 часов 13 минут назад
19 часов 41 минут назад
21 часов 34 минут назад
22 часов 34 минут назад
22 часов 36 минут назад