Кожедуб Иван [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

мирний час. Він не носив галіфе.

Мені запам’ятався саме в комбінезоні, унтах, шоломі та льотній шкірянці. Тому й скульптура така

мені сподобалася найбільше. Тільки треба поставити її біля літака, на якому льотчик бив ворога

над Дніпром. Взагалі ідею увічнення пам’яті аса та його безсмертного подвигу обговорювали ще

секретар ЦК КПУ Петро Шелест, відомий авіаконструктор Олег Антонов, ветеран Третьої

гвардійської танкової армії та керівник конструкторського бюро контрольних приладів Ігор

Ястребов. Добре, що їхня мрія збувається...

ХОЧ НЕ ПОТРАПИВ ДО МУЗЕЮ РАДЯНСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ, з статті В. Стуса і І.

Константинової «Іван Кожедуб повернувся... через інтернет»

У міру того, як офіційна історія відмовилася від терміну «радянський народ», поступово

проводить заміщення Великої Вітчизняної Війни на просто Другу світову, всі герої радянської

епохи, і вигадані радянською пропагандою, й справжні, опиняються наче в підвішеному стані. Яку

країну вони представляли? За що воювали? З якими лозунгами виявляли масовий героїзм і йшли

на смерть? Усе це вже не актуально, оскільки не має прямого відношення до національно-

визвольного руху українського народу.

...Тож Івану Микитовичу ще пощастило. Про нього б просто забули. А, може, могли б і зробити

окремий стенд у музеї радянської окупації.

А може, й справді час змінити своє ставлення до героїв минулих часів? Тим паче, що стала

відомою правда про нових героїв, яка спотворювалася й замовчувалася радянською пропагандою.

Чи не час робити акцент на своїх героях, які боролися за незалежність України?

Тоді поясніть, чому настільки популярні в Німеччині імена Ралля, Руделя, Хартмана? У Фінляндії

– Ютілайнена. У Японії – Сабуро Сакаї, інших асів і, хоч як це дивно, пілотів-камікадзе. Про них

видають книжки масовими накладами, знімають фільми, сайти, присвячені їм, мають високі

рейтинги відвідуваності. Ці прізвища знає кожний школяр, їх поважають як легендарних героїв.

Нікому не спаде на думку, наприклад, покладати на льотчиків-винищувачів відповідальність за

лиходійства фашизму.

Та що там у Західній Європі! На найбільшому книжковому ринку Києва перелік видань про

німецьких героїв східного фронту, історичні дослідження й мемуари обчислюються десятками.

Аж ніяк не дешеві книжки видаються багатотисячними накладами. І це нормально – в умовах

ринку образ справжнього героя завжди був комерційно запитаним.

У цьому плані радянським ветеранам пощастило менше.

МЕНШЕ ЛАЙТЕСЯ, бувальщина

Коли І. Кожедуба нагороджували другою золотою Зіркою Радянського Союзу, всесоюзний

староста Михайло Калінін сказав: «Добряче воюєте, товаришу Кожедуб. Але у мене до вас велике

прохання: менше лайтеся в ефірі матом».