ТИМОШЕНКО Степан Прокопович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: американський.
Вчений у галузі механіки, перекладач, мемуарист. Фундатор механіки суцільних середовищ.
З родини службовця. Батько, Тимошенко П., – землемір.
Народився 22 грудня 1878 р. в с. Шпотівці Конотопського повіту Чернігівської губернії
Російської імперії (нині – Конотопський район Сумської області України).
Помер 29 травня 1972 р. в м. Вупперталі (Німеччина). Похований на місцевому цвинтарі.
Закінчив Роменське реальне училище (1889-1896), Петербурзький інститут інженерів шляхів
сполучення (1896-1901).
Працював асистентом Петербурзької механічної лабораторії (1901-1902), лаборантом
Петербурзького політехнічного інституту (1903-1905), викладачем Київського політехнічного
інституту (1906-1911; 1918-1919), Петербурзьких електротехнічного і поліграфічного інститутів
(1911-1913), Петербурзького інституту інженерів шляхів сполучення (1913-1917), Загребського
політехнічного інституту (1920-1922), науковим консультантом компанії «Вестінгауз електрик»
(1923-1927), викладачем Інженерної школи Мічиганського університету (1927-1936),
Стенфордського університету (1936-1955).
Академік Української академії наук (1919).
Іноземний член академії наук СРСР (1964).
Член-кореспондент Американської академії наук і мистецтв.
Член-кореспондент Французької академії наук.
Член-кореспондент Італійської академії наук.
Член-кореспондент Польської академії наук.
Почесний член Лондонського Королівського товариства.
Почесний член Американського товариства інженерів-механіків.
Почесний доктор Лехайського (1936) і Мічиганського (1938) університетів, Цюріхського вищого
технічного університету (1947), Болонського університету (1954) , Загребського (1956) і
Туринського (1960) політехнічних інститутів.
Лауреат премії ім. Д. І. Журавського (1911).
Кавалер медалей ім. Дж. Ватта та ім. Дж. Евінга (обидві – Великобританія).
Кавалер медалі ім. Леві (США).
Спеціалізувався з проблем теорії пружності, коливань, опору матеріалів, міцності стержневих
систем, застосування енергетичного засобу щодо апроксимуючих функцій прогинів, побудови
теорії коливань пружних систем, допустимого напруження в металевих мостах.
Друкувався в журналі «Прикладна механіка».
Т. – автор підручників і монографій: «Курс опору матеріалів» (1911), «Курс теорії пружності»
(1914; 1916), «Прикладна теорія пружності» (1930), «Стійкість пружних систем» (1946; 1955),
«Теорія коливань в інженерній справі» (1931), «Теорія пластинок і оболонок» (1940), «Статика
споруд» (1945), «Вища динаміка» (1948), «Історія опору матеріалів» (1953), «Стійкість стрижнів, пластин і оболонок» (1970).
Написав він і фундаментальну працю «Проблеми вібрації в інженерній науці», а також книгу
спогадів «As I Remember (Vospominanija) Princeton» (1968).
Переклав «Опір матеріалів» А. Феппля, «Курс з математичної теорії пружності» О. Лява.
Всього його перу належить понад 150 наукових праць.
З владою порозуміння знаходив не завжди: за підпис під протестом проти поліцейських методів
міністра освіти Росії Л. Кассо був звільнений з роботи (1911).
Двічі відвідував батьківщину: Київ і Харків (1958), Київ і Ромни (1967).
Ім’я Т. присвоєно Інститутові механіки НАН України і лабораторії технічної механіки
Стенфордського університету.
На території Київського політехнічного інституту встановлено пам’ятник колишньому
випускникові.
Будинок в м. Києві, де мешкав вчений, прикрашає меморіальна дошка з його портретом.
На честь 120-ліття з дня народження видатного земляка в Україні випущено поштову марку
(1998).
В США Американським товариством інженерів-механіків заснована медаль ім. Тимошенка (1957).
Серед друзів та близьких знайомих Т. – А. Іоффе, С. Дружинін, В. Кірпічов, В. Зворикін, Л.
Прандтль, В. Вернадський, О. Кралов та ін.
***
НЕ НАРОДИВСЯ,
з життєвого кредо С. Тимошенка
Я не народився математиком.
ВАБИЛА ПРИРОДА, зі спогадів С. Тимошенка
Тонкощі абстрактної математики мене не притягували. Проте математичні застосування в
інженерних науках – це було саме те, що мене цікавило і до чого мене вабила природа.
...В Югославії я живу в щонайповнішій потребі, не маю свого житла і вимушений тулитися з
сім’єю в лабораторних приміщеннях.
...Правильно я вчинив чи помилився, я й тепер, через 40 років, не знаю. Залишившись в
Последние комментарии
1 час 21 минут назад
1 час 34 минут назад
2 часов 8 минут назад
2 часов 40 минут назад
18 часов 10 минут назад
18 часов 19 минут назад