Страсберг Ли [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

не одружені», «Можна входити без

стуку», «Джентльмени віддають перевагу блондинкам», «Як вийти заміж за мільйонера».

Проте й у цих ролях Монро проявила себе максимально. Адже неспроста дуже знаменитий

режисер Лі Страсберг, на курсах якого вона навчалася, вважав її своєю найкращою ученицею.

Проте довести, що вона дещо більше, аніж просто «красуня Мерілін», продюсерам Монро так і не

вдалося. Марні спроби підтвердити власну компетентність могло б якоюсь мірою компенсувати

влаштоване особисте життя («Кар’єра – чудова річ, але вона нікого не може зігріти в холодну

ніч»), проте й там було не все гаразд.

ЄДИНИЙ ВИПАДОК, з замітки Л. Короткої «І учень переміг учителя»

Закінчивши школу, Роберт Де Ніро остаточно вирішив стати актором. Він навчався у школі

драматичного мистецтва Стелли Адлер та в Акторській студії Лі Страсберга.

…Пiсля успіху у «Злих вулицях» Роберту зробили «пропозицію, від якої не можна відмовитися» –

запропонували роль молодого Віто Корлеоне у другій частині гангстерської саги «Хрещений

батько». «Я вивчав тодi не роль, її я розумів, – каже актор. – Я вивчав усе, що зробив з неї Брандо,

його метод».

Де Ніро отримав «Оскара» за роль другого плану, хоча одним з претендентів на премію був його

старий наставник Лі Страсберг.

Це був єдиний випадок в історії Кіноакадемії, коли учень переміг вчителя.

КРИЧУЩА НЕСПРАВЕДЛИВІСТЬ, з нарису «Лі Cтрасберг: людина, яка створила диво» на

sem40.ru

Буву Страсберга учень – неймовірно талановитий режисер, внесок якого в американське

мистецтво важко переоцінити (досить сказати, що він одним з перших за всю півстолітню історію

Голлівуду почав знімати не в павільйонах і не на територіях кіностудій, а «на натурі», тобто в

реальних інтер’єрах). У недоброї пам’яті епоху «полювання на відьом» на початку 50-х він

виступив на засіданні Комісії з розслідування антиамериканської діяльності і назвав імена тих

друзів по студії Страсберга, яких підозрював в прихильності до комуністичних переконань. У

результаті цих свідчень Полу, першу дружину Страсберга, занесли до «чорних списків», що

означало заборону на будь-яку творчу діяльність в театрі та кінематографі.

Втім, серед учнів прославленого педагога відступником став лише один, а інші виявилися гідними

свого наставника. Вже на початку 50-х років вихованці Страсберга посіли в Голлівуді важливе

місце, а півтора десятиліття опісля вони досягли справді тріумфальних успіхів.

Всі ці люди були дуже талановиті і, не виключено, досягли б успіху, навіть якщо б і не вивчали

акторської майстерності за методом Лі Страсберга. Але внесок цієї дивовижної людини в долі всіх

найвідоміших американських акторів полягає не тільки в тому, що він допоміг їм навчитися грати.

Набагато важливіше те, що Страсберг зміг збудити в своїх учнях віру в себе і у те, що актор має

бути самостійною, мислячою, творчою особою, а не маріонеткою в руках продюсерів.

І одного прекрасного дня виявилось, що справжніми героями Америки стали не дбайливо

випестувані всесильними продюсерами яскраві зірки, а учні Страсберга, що прийшли до

Голлівуду, не виділяючись своєю зовнішністю. Однак саме вони робили касу, саме їм аплодували

шанувальники...

Тепер уже не актори підлабузнювалися до босів студій, а навпаки, кіномагнати прагнули

зацікавити прославлених і незалежних акторів нового покоління своїми пропозиціями. Довше за

всіх трималися кіноакадеміки, які не бажали вручати чужинцям цінні призи, проте, зрештою,

заворушилися і вони.

...Прославлений педагог помер в зеніті слави своєї студії, шанований всіма людьми, котрі мають

відношення до кіно. Однак боси Голлівуду так і не пробачили Страсбергу – чужинцю, котрий

зумів у важкій і нерівній боротьбі отримати перемогу над всесильною «фабрикою марень».

Великий вчитель, що зробив для кіно, мабуть, більше, ніж будь-який з американців, так і не був

удостоєний почесного «Оскара» за внесок в кінематограф. Ця несправедливість і понині

залишається однією з найкричащіших за всю історію існування американської Кіноакадемії...

ІМЕНЕМ ПОКІЙНОГО, з повідомлень інформагенцій

Гонорари від продажу фотографій і плакатів з зображеннями Мерілін Монро можуть у

майбутньому дістатися не авторам знімків, а Ганні Страсберг, вдові знаменитого