Расс Теодор [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

спочатку в північних і далекосхідних

морях, а потім і в інших районах Світового океану. Розроблені ним методики допомогли зібрати

величезний матеріал з раннього розвитку риб у вітчизняних морях, розташованих в зонах з різним

кліматом. Матеріал цей використовувався для розробки систематики ікринок і личинок.

Т. С. Расс виявив в окремих водоймищах порожні ніші, їх, на його думку, можна було заповнити

шляхом акліматизації морських риб. Справедливість ідеї згодом повністю підтвердила практика.

Він був пристрасним бібліофілом. На придбання книг йшла значна частка заробітку. Він створив

унікальну домашню бібліотеку, значна частина якої складалася з праць з іхтіології, у тому числі і

тих, що дарували йому вітчизняні й зарубіжні учені.

ЗМІНИВ ІХТІОЛОГІЮ, з тезисів до IX Всеросійської наукової конференції «До 100-річного

ювілею Т. С. Расса»

Серед біологів і іхтіологів нашого часу почесному академікові РАПН професорові Теодору

Сауловичу Рассу належить особливе місце. Його роботи змінили іхтіологію в ХХ ст.

...З 1924 р. Теодор Саулович щорічно брав участь в наукових експедиціях на промислових і

науково-дослідних судах на північних, далекосхідних, Чорному і Каспійському морях, в Тихому, Індійському і Атлантичному океанах, а також в численних міжнародних експедиціях: радянсько-

китайській (1959), радянсько-кубинській (1967), ІЇОЕ (Індія, 1967-1968), СІКАР (Мексика, 1970).

Багато уваги приділяв дослідженням з акліматизації риб. Розробляв наукові засади направленого

формування промислової фауни водоймищ. ...Обгрунтував і сформулював еколого-географічне

правило збільшення розмірів яєць холоднокровних гідробіонтів (риб і безхребетних) від тропіків

до полюсів.

ЗАКЛАВ ОСНОВИ НОВОЇ НАУКИ, з розвідки С. Євсєнка і М. Паріна «Пам’яті Теодора

Сауловича Расса»

Основні зусилля очолюваний ним колектив в ті роки спрямовував на дослідження ранніх стадій

розвитку риб і особливостей їх розподілу в Баренцевому, Каспійському і далекосхідних морях.

Але все ж головним напрямом його наукової діяльності були дослідження розмноження і розвитку

морських риб, які проводилися на основі синтезу методів і знань з ембріології, іхтіології і

гідробіології. Саме він заклав в 1930-х роках основи радянської школи іхтіопланктонології і

залишався її лідером до останніх років життя.

У 1958-1965 роках учений теоретично обгрунтував і частково підтвердив експериментально

можливість акліматизації деяких північних далекосхідних риб (терпугових, камбалових, бичків-

рогаткових) в Баренцевому морі.

Він описав 3 нових роди і 7 нових видів, підготував перші огляди глибоководних риб

далекосхідних морів і суміжних вод Тихого океану.

ЗНОВУ БАЧУ МОРЕ, зі спогадів М. Аспіз «Давно з нетерпінням нас чекає океан»

У жартівливому звіті Теодор Саулович так оповідав про експедицію на «Персеї» 1938 року: Вот двадцать уж суток по серым волнам

Ныряет, как утка, «Персей»-старикан.

В такт шторму над палубой бимсы скрипят,

И хлопают двери, и люди ворчат…

И желтые мимо медузы плывут,

Проворных мальков под собою несут.

Мы ловим сетями красавцев морских,

В стеклянных могилах хороним мы их.

Камбал прозрачных, как горный хрусталь,

Скорей формалиним, как нам их ни жаль…

И вот мы вернулись и сдали отчет…

А в сердце по-прежнему море поет…

И стоит закрыть на минуту глаза –

Опять вижу, море родное, тебя.

ВИРОДОК-ПТЕРОДАКТИЛЬ З П’ЯТОГО ПОВЕРХУ, зі спогадів Ірини та Ірми Расс «Жив-був

професор»

Він був класиком, довгий час живим, і оскільки був завжди, ми дозволяли собі називати його

птеродактилем. ...Себе він представляв таким чином: в Інституті океанології є дві визначні

пам’ятки: чучело латимерії на першому поверсі і Теодор Саулович Расс – на п’ятому. От так, не

відокремлюючи себе від інституту і завжди працюючи, він і прожив свій вік.

...У дипломній роботі досліджував будову головного мозку костистих риб Баренцевого моря

(банки з «мізками Теодора Саулича» багато років зберігалися у нас удома).

...Мама організувала наше сімейне життя таким чином, що в дитинстві старша просто

побоювалася тата, а молодша дуже міцно засвоїла основне правило: «Тихіше, діти, тихіше, тато

зняв сюртук» – це означало: тато працює.

...Батькова участь в домашніх справах і побутових неладах обмежувалася тим, що все, що він

заробляв або одержував (наприклад, пайок в