МОГИЛЯНСЬКИЙ Олексій Васильович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Проповідник. В чернецтві – Арсеній (1741).
З родини священика.
Народився 17 (28) березня 1704 р. в с. Решетилівці Полтавського полку Російської імперії (нині –
районний центр Полтавської області України).
Помер 8 (19) червня 1770 р. у заміському митрополичому будинку на Шулявці в м. Києві
Російської імперії (нині – столиця України).
Навчався в Київській духовній академії (1721-1727), Харківському колегіумі (1727-1735).
Був учителем Тверської духовної семінарії (1739-1740), Московської слов’яно-греко-латинської
академії (1740-1743), придворним проповідником (1743-1744), ректором Троїцької духовної
семінарії (1744-1752 ), митрополитом Київським (1757-1770).
Член Св. Синоду (1743).
Депутат Комісії «Нового кодексу» від Київської єпархії.
М. – автор «Слова в день стрітення чудотворної ікони Пресвятої Богородиці Володимирської»,
«Слова в неділю першу на десять після сходження Святого Духу», «Слово в неділю шосту на
десять», «Слово в понеділок Св. Духа» (усі – 1742), «Слова в неділю четверту Великого посту»,
«Слова в неділю м’ясопусну», «Слово в похвалу Святих угодників Божих» (усі – 1743), «Слова в
день Успіня Пресвятої неділю в двадесять четверту», «До її величності, яка благополучно
наблизилася до Троїцької Сергієвої лаври» (усі – 1744), більшість з яких була надрукована.
Наш земляк також склав акафіст й службу святому Димитрію, брав активну участь в підготовці т.
зв. «єлизаветинської» Біблії, керував підготовкою до видання збірника повчальних слів, вибраних
з творів І. Златоуста, Є. Сиріна та інших батьків церкви.
Під час митрополитства М. у Києві відстоював перед російським урядом права Київської
митрополії та інтереси Київської Академії. Були, наприклад, укладені «Пункти про вигідність
малоросійського духовенства», в яких ставилася вимога перед царським урядом відновити
автономні права Української Церкви (1767). В результаті отримав заборону титулуватися
«митрополитом Київським, Галицьким і Малої Росії», а тільки «Митрополитом Київським і
Галицьким» (1770).
М. велику увагу приділяв буденності Києво-Могилянської академії: запровадив вивчення
математики, геометрії, ораторського мистецтва. Жертвував власні кошти на нові книги для
бібліотеки, виділив 6000 рублів на нову бурсу на кам’яному фундаменті й 3000 рублів – на
покрівлю навчального корпусу.
М. зазнав п’ятирічної немилості, перебуваючи в цей час в Новгород-Сіверському (1752-1757).
Серед друзів та близьких знайомих М. – П. Калнишевський, І. Горленко, Єлизавета Петрівна, Г.
Кременецький, Я. Скабичевський, М. Ханенко, С. Миславський, Г. Полетика та ін.
***
СЛУЖИТИ ГОСПОДУ
, з релігійного кредо А. Могилянського
Господу Богові твоєму поклоняйся і Йому одному служи.
ЛЮДИ МРУТЬ, МОВ МУХИ, з рапорту М. Павловського О. Могилянському від 14 липня 1758
р.
У таку застарілість прийшов (гуртожиток – авт.), що жити в ньому абсолютно неможливо, бо в
хатах деяких кути повідпадали, одвірки, пояси поперегнивали..., та й самі хати так глибоко в
землю ввійшли, що весною чи в інші мокрі часи не можна нічого зробити, щоб в них вода не бігла,
від якої не лише груби неодноразово псувалися, а ще ...хвороби чіпляються, взимку, що минула,
понад тридцять чоловік померло, чого раніше, як стверджують тутешні мешканці, не траплялося.
ПОДЯКУВАВ КОЗАКАМ, з статті «Українські сторінки» на ukrstor.com
Старвлення запорізьких козаків до храмів Божих і добродійність сягали далеко за межі їх
вільностей. Так, в київському Межигорському монастирі запорізькі козаки обладнали власним
коштом шпиталь. Останній кошовий отаман Петро Іванович Калнишевський ...звів кам’яну церкву
в ім’я Петра і Павла в Києві, дерев’яні церкви: в Лохвиці, Ромнах селі Пустовоїтівка. Той же
кошовий надсилав внески до церкви Труни Господньої в Єрусалимі... Військовий суддя Василь
Тимофійович спорудив церкву в ім’я святого великомученика Пантелеймона в Києві... Інші козаки
робили внески церковними речами в той же Межигірський монастир...
Київський митрополит Атаке ставлення до храмів Божих в Києві.
ПОСТАВИВ НА МІСЦЕ ПОРУШНИКІВ, з статті «Досвід обов’язкового навчання козацких
дітей грамоті в Лубенськом полку» на vostlit.info
У одній з указних книг ...XVIII століття
Последние комментарии
6 часов 56 минут назад
6 часов 59 минут назад
2 дней 13 часов назад
2 дней 17 часов назад
2 дней 19 часов назад
2 дней 20 часов назад