загрузка...
Перескочить к меню

Лесевич Владимир (fb2)

- Лесевич Владимир [Справочник-дайджест] 24K (скачать fb2) - Николай Михайлович Сухомозский

Настройки текста:




ЛЕСЕВИЧ Володимир Вікторович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Публіцист, філософ. Псевдоніми – Українець, Вл. Вікторов. Фундатор першої на теренах

Російської імперії школи для селян, в якій викладання велося українською мовою.

З дворянської родини.

Народився 15 (27) січня 1837 р. в с. Денисівці Лубенського повіту Полтавської губернії Російської

імперії (нині – Оржицький район Полтавської області України).

Помер 13 (26) листопада 1905 р. в м. Києві Російської імперії (нині – столиця України).

Навчався в першій Київській гімназії (1848-1851), петербурзьких Миколаївському інженерному

училищі (1851-1855) і Миколаївській інженерній академії (1855-1856), закінчив академію

Генерального штабу (1861).

Служив в 1-му Кавказькому саперному батальйоні (1856-1859).

Друкувався в газетах «Вісник Народної волі», «Кавказ», журналах «Вітчизняні нотатки»,

«Російське багатство», «Знання», «Вісник Європи», «Питання філософії і психології», «Сучасний

огляд», «Північний вісник», «Сучасне товариство», «Російська думка».

Як літератор дебютував в газеті «Кавказ» статтею «Медицина і жінка» (1858).

Потім настала черга статей «Позитивізм після Конта», «Філософія історії на науковому ґрунті»

(обидві –1869), «Найновіша література позитивізму», «Загальні гносеологічні питання і їх

вирішення», «З записної книжки мандрівника» (усі – 1870), «Новітня література позитивізму»

(1871), «Характеристичні риси розвитку філософії й науки в середні віки», «Перші провісники

позитивізму» (обидві – 1873), «Класики XIV і XV сторіч» (1874), «Як іноді пишуться дисертації»

(1875), «Революціонери і природний хід подій» (1883), «Всесвітня мова і народні мови» (1900),

«Про що співає зозуля?», «Будистський моральний тип» (обидві – 1886), «Погляд іспанської

критики на російське життя і російський роман» (1888), «Релігійна свобода за едиктами царя

Асоки Великого» (1889), «Походження сучасного роману» (1898).

Наш земляк – автор рецензій «Владарський суд» (1877), «Нехрещений піп» (1878).

Його перу також належать книги «Нариси розвитку ідеї прогресу» (1868), «Листи про наукову

філософію» (1878), «Що таке наукова філософія?» (1891), «На славетному посту» (1900), «Досвід

критичного дослідження основопочатків позитивної філософії» (1877), «Листи про наукову

філософію» (1878), «Етюди і нариси» (1886), «Від Конта до Авенаріуса» (1904),

«Емпіріокритицизм, як єдина наукова точка зору» (1909).

Тритомне зібрання творів вченого побачило світ уже після його смерті (1915-1917).

Обстоював ідею повної автономії всіх народностей Російської імперії, залишаючись активним

прибічником національного визначення України.

У своєму селі відкрив першу в Україні школу з українською мовою викладання (1864).

Зазнав неабияких утисків з боку влади. Вищезгадану школу закрили. Самого письменника за

підозрою у зв’язках з неблагонадійними людьми заарештували і заслали до Сибіру (1879).

Упродовж десятиліття його переводили з одного місця в інше: Єнісейськ – Красноярськ – Казань –

Полтава – Твер.

Друге заслання було наслідком підписання листа з протестом проти розправи поліції з мирною

демонстрацією літераторів і студентів у Петербурзі (1901).

Серед друзів та близьких знайомих Л. – В. Леонтович, Г. Потанін, О. Анненська, М. Драгоманов,

М. Михайловський, О. Герцен, П. Лавров, Л. Тихомиров, Г. Мальований та ін.


***

МЕТАМОРФОЗИ ПОЗИТИВІЗМУ

, з філософського кредо

В. Лесевича

Перетворений у дусі критицизму позитивізм за досягнення повної зрілості переходить в

критичний реалізм.

ДО ТЕОРІЇ ПІЗНАННЯ, з книги В. Лесевича «Листи про наукову філософію»

Причин наших сприйнять годі шукати виключно в об’єктах, бо явища – як доводить сучасна

фізіологія – не входять в наші відчуття, як у відкриті двері, не досягають безпосередньо, і без

всяких змін центрального органу, як те уявляється наївному реалізму буденного мислення, а

видозмінюються самим актом сприйняття. Світла, звуку, теплоти не існує об’єктивно, …уявлення

світла, звуку, теплоти суть лише відтворені нами плотські сприйняття і того, і іншого, і третього.

Причини сприйняття знаходяться стільки ж в об’єктах, як і в суб’єктах; тому якість сприймання

змінюється не тільки разом із зміною об’єкту, але й разом із зміною суб’єкта. Сприйняття одного і

того ж об’єкту різними суб’єктами різне. Перебуваючи в залежності від органів, плотські

сприйняття змінюються разом з ними і, таким чином, поряд із загальними об’єктивними

причинами дають для кожного організму особисті суб’єктивні причини, загальна сукупність яких і

визначає якість нашого досвіду.

Досвід наш, як видно з цього, є відомий, визначений суб’єктивно-об’єктивними умовами досвід,

обумовлене ним мислення є відоме, визначене наше мислення. Інші організми, сприймаючи не

так, як ми, мають й не такі уявлення, а, отже, і мислять не так, як ми.


У ПОШУКАХ ТОНШИХ ФОРМ, з


Загрузка...

Вход в систему

Навигация

Поиск книг

 Популярные книги   Расширенный поиск книг

Последние комментарии

Последние публикации

загрузка...