Кондратюк Юрий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

відомству Корольова відразу стало ясно, що книга і

рукопис належать перу одного автора. Адже рукопис написаний вченим ще в 1919 році, коли він

жив під власним прізвищем.

Був ще випадок, коли вдалося з’ясувати справжнє авторство робіт ученого. Це сталося на початку

60-х, після публікації «Новосибірського апокрифа» Олександра Чижевського. Він звинуватив

Кондратюка… в плагіаті. Виникла досить гучна дискусія. В ході якої виявилося, в одному О.

Чижевський не схибив: книгу дійсно написав не Ю. Кондратюк. Але й не В. Ветчинкін, як

стверджував сам Чижевський. Її автором був Олександр Гнатович Шаргей.

Експерти звіряли почерки Кондратюка і Шаргея, проводили різні порівняння фотографій і багато

чого іншого. Проте, переконавшись, що автором є О. Шаргей, «команди» відновити дійсне

прізвище вченого не дали.

…Закінчую цю статтю закликом до законодавчих органів: зобов’яжіть, нарешті, регіональну владу

«повернути» видатному вченому, який жив і працював з чужим паспортом, його справжнє ім’я.

ОБГРУНТУВАВ ПОСАДКУ НА МІСЯЦЬ, з виступу доктора Лоу після повернення на Землю

«Аполлона-11»

Ми розшукали маленьку непримітну книжечку, видану в Росії відразу після революції. Автор її

Юрій Кондратюк обґрунтував і розрахував енергетичну вигідність посадки на Місяць за схемою:

політ на орбіту Місяця – старт на Місяць з орбіти, повернення на місячну орбіту – стикування з

основним кораблем, політ на Землю.

ЗАПРОПОНУВАВ ОРИГІНАЛЬНУ СХЕМУ, з доробку В. Циганенка «Наш земляк –

винахідник промислової вітроенергетики»

Про свої права називатися земляками видатного українського вченого в галузі промислової

вітроенергетики Юрія Васильовича Кондратюка (Олександра Гнатовича Шаргея) сьогодні

заявляють москвичі, бо з Москвою пов’язана його винахідницька діяльність у галузі промислової

вітроенергетики, в тому числі завершення проекту потужної вітроелектростанції (ВЕС) для Криму

(дещо з цього проекту було використано для будівництва відомої Останкінської телевежі).

Найфантастичнішим проектом, над яким вони працювали разом, за твердженням М.В.Нікітіна,

було будівництво найпотужнішої у світі (12000 кВт), гігантської вітрової електростанції на горі

Ай Петрі в Криму, подібної якій немає до теперішнього часу. Саме Ю. Кондратюк запропонував

оригінальну схему розміщення ротора і статора генератора.

– Я не пам’ятаю, як там все було влаштовано, тільки знаю, що все, що звичайно стоїть на місці, у

нього оберталося, а всі частини, що оберталися, кріпилися намертво, – писав М. Нікітін.

Проект був прийнятий, а всі інші не змогли конкурувати з цією пропозицією. Шефство над ним

взяв Серго Орджонікідзе, який відповідав у ті часи за всю важку промисловість. Коли

Орджонікідзе не стало (застрелився у 1937 р.), розпочалися репресії. Щоправда, Нікітіна та

Кондратюка біда обминула, але будівництво вітрової станції зупинили.

ПЕРСОНАЛЬНИЙ КРАТЕР, з статті О. Вівчарика «Шлях до Місяця починався у Смілі»

Прикро, що Батьківщина, яка дала йому натхнення, не дуже пам’ятає свого сина. Вулиця імені

Кондратюка є в Москві, в інших містах Росії, але її немає в Смілі.

Ще 1973 року на Кубані, на території Криловського хлібоприймального пункту, було відкрито

перший у світі пам’ятник Юрію Кондратюку і народний музей вченого. Проте на залізничній

станції імені Тараса Шевченка (колишній Бобринській), де він працював, та на будинку в Смілі, де

він жив і творив, немає навіть меморіальної дошки.

Над Юровою горою, що в Смілі, вночі висить величезний жовтогарячий місяць. Він чекає. І

хочеться вірити, що колись на ньому, біля кратера Кондратюка, схилить голову космонавт з

України. А на тому місці, де 20 липня 1969 року на поверхні супутника Землі відбилися перші

кроки землянина Армстронга, постане пам’ятник нашому землякові.