Кондратюк Юрий (fb2)

- Кондратюк Юрий [Справочник-дайджест] 24 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) (скачать исправленную) - Николай Михайлович Сухомозский

Настройки текста:



КОНДРАТЮК Юрій Васильович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.

Піонер ракетної техніки, ввинахідник. Справжнє прізвище – Шаргей Олександр Гнатович.

Фундатор світової космонавтики. В космонавтиці існує науковий термін «петля Кондратюка»

(траєкторія польоту до Місяця).

З міщанської родини.

Народився 9 (21) червня 1897 р. в м. Полтаві Російської імперії (нині – адміністративний центр

однойменної області України).

Здогадувано загинув у січні 1942 р. під Калугою СРСР (нині – адміністративний центр

однойменної області РФ).

Навчався в 2-й Полтавській гімназії (1910-1916), на механічному відділенні Петроградського

політехнічного інституту (1916), в школі прапорщиків при одному з Петербурзьких юнкерських

училищ (1916-1917).

Служив у царській армії (1917-1918), двічі мобілізувався до білих (1918-1919), проте обидва рази

дезертирував, втративши, врешті-решт, усі документи. Розуміючи, що йому, як колишньому

царському офіцеру й, до того ж, ще й «біляку», загрожує після перемоги більшовиків у

громадянській війні, певний час жив на напівлегальному становищі (1919-1921). Нарешті мачуха

спромоглася роздобути пасербу документи Юрія Васильовича Кондратюка. За свідченнями

близьких, Ш. все життя вважав свій хрест надто обтяжливим, проте саме під цим прізвищем він

став знаменитим й увійшов в історію.

Працював змащувальником, причіплювачем вагонів, помічником машиніста, механіком елеватору

в Південній Україні, на Кубані, Північному Кавказі (1921-1927), інженером Новосибірського

«Хлібопродукту» (1927-1930), за вироком суду – в Новосибірському спеціалізованому

конструкторському бюро № 14 (1931-1932), проектувальником Кримської вітроелектростанції

(1933-1938), малих дослідних вітрових електростанцій (1938-1941), служив в роті зв’язку 2-го

стрілецького полку Дивізії народного ополчення Київського району Москви (1941-1942).

Як вчений-теоретик дебютував рукописом «Тим, хто буде читати, щоб будувати» (1918-1919).

Потім настала черга нині всесвітньо відомої праці «Завоювання міжпланетних просторів», яку Ш.

видав власним коштом (1929).

Наш земляк, незалежно від К. Ціолковського, вивів детальну формулу польоту ракети у

міжзоряному просторі. Зокрема, запропонував використати для постачання супутників на

навколоземній орбіті ракетно-артилерійські системи (ідея реалізована в російській транспортній

системі «Прогрес»), дослідив проблему теплового захисту космічних апаратів при їхньому русі в

атмосфері, розглянув можливість використання сонячної енергії для забезпечення бортових

систем космічних апаратів, а також можливість розміщення на навколоземній орбіті великих

дзеркал для освітлення поверхні Землі.

Саме ідеї Ш. використали американці при реалізації проекту «Apollo».

Чимало на рахунку нашого земляка і винаходів в інших галузях. Він, наприклад, отримав

авторське свідоцтво і патент з царини устаткування шахт, на пристрій для запобігання вибуху

мучного пилу, ківш для зерна, пульт для автоматичного управління роботою елеватору.

Що стосується особистого життя, то особливо вдалим воно не було. У матері Ш., Людмили

Шаргей, незабаром після народження сина трапився психічний розлад і понад 10 років вона

провела в лікарні для душевнохворих, де й померла (1910).

Батько, Гнат Шаргей, після того, як захворіла дружина, залишив не тільки сім’ю, а й рідне місто. В

Петербурзі він вдруге одружився, але жив недовго і помер в один рік з матір’ю Олександра.

За радянської влади його заарештовували за шкідництво й дали три роки таборів ((1930-1933).

Реабілітували в 1970 р.

З жінками теж не склалося. Ще в юності кохав він В. Гартман, проте їхати на її батьківщину в

Німеччину відмовився; О. Лашинська обрала іншого; О. Горчакова не забажала розлучитися з

чоловіком, хоча й мала почуття до нашого земляка; як було б з Г. Плетньовою, передбачити

неможливо, адже з фронту Ш. не повернувся.

Навіть квартири чи кімнатки в комуналці своєї наш земляк ніколи не мав.

Пам’ятник Ш. (як Кондратюку) встановлено у Полтаві, його бюст прикрашає космодром

Канаверал у Флориді, а ім’я – зал слави Космічного музею НАСА (США).

Ім’я Ш. присвоєно Полтавському технічному університету, київській і московській вулицям, одному з Місячних кратерів та астероїду.

На будинку в м. Санкт-Петербург, де жив вчений-самородок, встановлено меморіальну дошку зі

схемою польоту «Аполлона» на Місяць і прізвищем першого автора «місячної траси».

До 100-річчя від дня народження Ш. Національний банк України випустив ювілейну монету

номіналом 2 гривні (1997).

Серед друзів та близьких знайомих К. – Б. Арабажин, М. Скринька, Б. Воробйов, В. Ветчинкін, С.

Чаплигін, М. Нікітін, О. Вінтер, П. Горчаков, В. Тучапська-Крижанівська та ін.


***

ПЛАНЕТА ЗЕМЛЯ – РЕНТАБЕЛЬНА,

з наукового кредо Ю. Кондратюка

Ще довго вкладення засобів в поліпшення життєвих умов на нашій планеті буде рентабельнішим,

ніж освоєння колоній поза нею.


ОЧІКУВАННЯ, з книги Ю. Кондратюка «Завоювання міжпланетних просторів»

Багато з наведених в цій роботі формул і майже всі цифри дані із спрощеннями і округленнями,

часто навіть досить грубими; причина цього та, що необхідний для детальної розробки питання

дослідний матеріал ще відсутній в даний час.

..Наші очікування полягатимуть в наступному:

1. Безперечне величезне збагачення наших знань з відповідним віддзеркаленням цього в техніці.

2. Можливе, ...хоч і не достовірне, збагачення нашої техніки цінними речовинами, які можуть бути

знайдені на інших тілах Сонячної системи і які відсутні або дуже рідкісні на земній поверхні.

3. Можливі й інші дари Сонячної системи, яких ми зараз можемо навіть передбачити...

4. Безперечна можливість для людства опанувати ресурсами, за допомогою яких можна буде

корінним чином поліпшити умови існування на земній поверхні.

ПОЛІТИЧНЕ ОБЛИЧЧЯ НЕ ВИВЛЕНЕ, з характеристики на Ю. Кондратюка, підписаної

управляючим трестом «Теплоенергобуд» та парторгом пп. Цюрупою і Барановим

У громадському житті тресту участі не брав. Політичне обличчя не виявлене.

НА ФРОНТ ВІДПРАВИЛИ БЕЗ ЗБРОЇ, з нарису І. Малишевського

У підмосковних Хімках, у маленькій квартирці, забитій книжками, зі слів її господаря Бориса

Івановича Романенка записую спогад про той день:

– Одержали зарплату і поїхали на Смоленську площу. Там у школі був збірний пункт полку

ополчення Київського району. В одній черзі і Кондратюк, і я.

Його записали на літеру «К», мене на літеру «Р», у нього номер за списком 29-й, у мене 34-й.

Нічого нам не видавали – ні обмундирування, ні зброї, ні харчів. Нічого!

Вишикували в колону по чотири і… Спершу по Можайскому шосе, потім – по Мінському.

Пройшли Перхушково, стали формуватися. Йшли чотириста кілометрів у район міста Кірова

Калузької області.


ПОЛОВИНУ ЗОШИТА ЗНАЙШЛИ У СЕЙФІ ВЕРНЕРА ФОН БРАУНА, з розвідки Ю.

Ведерникова і Г. Салахутдінова «Політ на Місяць розпочався 75 років тому від будинку № 24 по

вулиці Радянській»

Наприкінці другої світової війни радянська військова розвідка, з’явившись у ракетному

німецькому центрі в Пенемюнде, знайшла в кабінеті Вернера фон Брауна два сейфи, в яких

виявила 12 папок з матеріалами ракети А-9/А-10. У 12-й папці зберігалася робота «Історична

довідка», в якій був параграф, котрий стосувався ролі ідей К. Ціолковського і Ю. Кондратюка для

розробки німецьких ракетних проектів.

Там же була виявлена і половина зошита Ю. Кондратюка з формулами і розрахунками...


ІСНУЄ ДВА ОФІІЦІЙНИХ МІСЦЯ ПОХОВАННЯ, з статті племінника Д. Шаргея «Не

Кондратюк, а Шаргей!»

На нинішній день відомі два офіційних (!) місця поховання вченого. Це, звичайно, без фактичної

могили справжнього Кондратюка, який помер ще 1921 року.

Перше «поховання» знаходиться в Калузькій області, у місті Кірові. Там, у братській могилі,

вважається, знаходиться прах Юрія Кондратюка, який загинув 3 жовтня 1941 року.

Друге «поховання» – на Кривцовському меморіалі Орловської області серед 11 тисяч там

загиблих. Шостим у списку стоїть Юрій Васильович Кондратюк – рядовий взводу зв’язку, який

загинув 22 лютого 1942 року. А І ще протиріччя. У повідомленні Міноборони від 1993 р., хоч і

зазначений той же Кривцовський плацдарм, день загибелі вказаний інший – «між 23-м і 25 лютого

1942 року». І істотна дописка: «Місце поховання не відоме».

Коротше кажучи, немає документального підтвердження, що трапилося з вченим після зими 1942

року. Разом з тим, розробки Шаргея-Кондратюка в країні успішно реалізуються. Вже в 1947 р.

перевидається його книга «Завоювання міжпланетних просторів». Через три роки один з ведучих

ракетників Сергій Корольов замовляє в архівах невиданий рукопис мого дядька «Тим, хто буде

читати, щоб будувати». Переконаний, що відомству Корольова відразу стало ясно, що книга і

рукопис належать перу одного автора. Адже рукопис написаний вченим ще в 1919 році, коли він

жив під власним прізвищем.

Був ще випадок, коли вдалося з’ясувати справжнє авторство робіт ученого. Це сталося на початку

60-х, після публікації «Новосибірського апокрифа» Олександра Чижевського. Він звинуватив

Кондратюка… в плагіаті. Виникла досить гучна дискусія. В ході якої виявилося, в одному О.

Чижевський не схибив: книгу дійсно написав не Ю. Кондратюк. Але й не В. Ветчинкін, як

стверджував сам Чижевський. Її автором був Олександр Гнатович Шаргей.

Експерти звіряли почерки Кондратюка і Шаргея, проводили різні порівняння фотографій і багато

чого іншого. Проте, переконавшись, що автором є О. Шаргей, «команди» відновити дійсне

прізвище вченого не дали.

…Закінчую цю статтю закликом до законодавчих органів: зобов’яжіть, нарешті, регіональну владу

«повернути» видатному вченому, який жив і працював з чужим паспортом, його справжнє ім’я.


ОБГРУНТУВАВ ПОСАДКУ НА МІСЯЦЬ, з виступу доктора Лоу після повернення на Землю

«Аполлона-11»

Ми розшукали маленьку непримітну книжечку, видану в Росії відразу після революції. Автор її

Юрій Кондратюк обґрунтував і розрахував енергетичну вигідність посадки на Місяць за схемою:

політ на орбіту Місяця старт на Місяць з орбіти, повернення на місячну орбіту стикування з

основним кораблем, політ на Землю.


ЗАПРОПОНУВАВ ОРИГІНАЛЬНУ СХЕМУ, з доробку В. Циганенка «Наш земляк –

винахідник промислової вітроенергетики»

Про свої права називатися земляками видатного українського вченого в галузі промислової

вітроенергетики Юрія Васильовича Кондратюка (Олександра Гнатовича Шаргея) сьогодні

заявляють москвичі, бо з Москвою пов’язана його винахідницька діяльність у галузі промислової

вітроенергетики, в тому числі завершення проекту потужної вітроелектростанції (ВЕС) для Криму

(дещо з цього проекту було використано для будівництва відомої Останкінської телевежі).

Найфантастичнішим проектом, над яким вони працювали разом, за твердженням М.В.Нікітіна,

було будівництво найпотужнішої у світі (12000 кВт), гігантської вітрової електростанції на горі

Ай Петрі в Криму, подібної якій немає до теперішнього часу. Саме Ю. Кондратюк запропонував

оригінальну схему розміщення ротора і статора генератора.

– Я не пам’ятаю, як там все було влаштовано, тільки знаю, що все, що звичайно стоїть на місці, у

нього оберталося, а всі частини, що оберталися, кріпилися намертво, – писав М. Нікітін.

Проект був прийнятий, а всі інші не змогли конкурувати з цією пропозицією. Шефство над ним

взяв Серго Орджонікідзе, який відповідав у ті часи за всю важку промисловість. Коли

Орджонікідзе не стало (застрелився у 1937 р.), розпочалися репресії. Щоправда, Нікітіна та

Кондратюка біда обминула, але будівництво вітрової станції зупинили.


ПЕРСОНАЛЬНИЙ КРАТЕР, з статті О. Вівчарика «Шлях до Місяця починався у Смілі»

Прикро, що Батьківщина, яка дала йому натхнення, не дуже пам’ятає свого сина. Вулиця імені

Кондратюка є в Москві, в інших містах Росії, але її немає в Смілі.

Ще 1973 року на Кубані, на території Криловського хлібоприймального пункту, було відкрито

перший у світі пам’ятник Юрію Кондратюку і народний музей вченого. Проте на залізничній

станції імені Тараса Шевченка (колишній Бобринській), де він працював, та на будинку в Смілі, де

він жив і творив, немає навіть меморіальної дошки.

Над Юровою горою, що в Смілі, вночі висить величезний жовтогарячий місяць. Він чекає. І

хочеться вірити, що колись на ньому, біля кратера Кондратюка, схилить голову космонавт з

України. А на тому місці, де 20 липня 1969 року на поверхні супутника Землі відбилися перші

кроки землянина Армстронга, постане пам’ятник нашому землякові.






«Призрачные миры» - интернет-магазин современной литературы в жанре любовного романа, фэнтези, мистики